Политика в России превратилась при Путине в череду спецопераций. И посему способность носить некую личину является главным достоинством для высокопоставленного чиновника. В таком случае и Михаил Фрадков – вовсе не плюшевый технический премьер, который четыре года веселил публику рекомендациями вроде того, что «сесть пора бы… в хорошем смысле слова». На самом деле – это опытнейший секретный сотрудник, полжизни проработавший в системе Госкомитета по экономическому сотрудничеству, который в советские времена был вотчиной разведки. Именно через ГКЭС осуществлялись поставки вооружений дружественным режимам и национально-освободительным движениям. Через ГКЭС шло финансирование разведывательных и подрывных операций за рубежом. Именно «сотрудники» ГКЭС занимались научно-техническим шпионажем. Однако, как рассказывают, эта система была задворками разведки. Люди, работавшие там, в среде профессиональных шпионов уважением не пользовались. У большинства сотрудников ГКЭС даже званий не было. И в этом случае назначение Фрадкова в СВР – оскорбление для разведчиков. дальше

Тоді Сало, не довго думаючи, звернувся свого друзяки Руслана Майдана з проханням допомогти в нелегкій справі охорони Папи Римського та Президента України, що також мав прибути до Львова. Майдан з допомогою не забарився й приїхав охороняти Іоанна Павла ІІ та Леоніда Кучму на власному “джипі” марки “Toyota RAV4” номер державної реєстрації 000-88 ТТ. Почепивши й собі на лацкан видану Строгим позначку Держохорони, пан Майдан сумлінно відпрацював за кермом власного автомобіля всю програму перебування в західній столиці глави Римо-католицької церкви та Президента України. Згідно з вказівками своїх друзів Строгого та Сала, Майдан на своєму “джипі” роз’їжджав попереду високих гостей, очоливши почесний ескорт мотоциклістів, постійно перебував біля Папи Римського та разом з Президентом України навіть отримав папське благословення. дальше

Причастность к этим убийствам банды Морозова выяснилась довольно быстро, но полтора года понадобилось, чтобы раскрыть всю структуру преступной организации и ее коррупционные связи. Согласно выводам следствия, костяк банды сформировался еще в 1991—1992 годах. Всего за два года Морозов подчинил себе практически все предпринимательские структуры города. Уже в 1994 году общак банды составлял около миллиона долларов, и это было только начало. дальше

Виявляється, в Україні є вже не одна, а навіть дві пари рук, які ніколи не крали. Ну, перші – зрозуміло чиї. Ага, ті самі, що йдуть в комплекті до очей, які нічого не бачать, вух, які нічого не чують й голови, яка нічого не думає... Але, як з'ясувалося, цей феномен існує в двох примірниках, на доказ чого слугують руки колишнього начальника Львівської обласної міліції Олега Сала. Принаймні, сам пан Сало в численних інтерв’ю регулярно запевняє шановну публіку, що він чи не найбіліший і найпухнастіший громадянин України, на якого компромату навіть у природі не існує. З чого можна зробити висновок, що всі гучні скандали, в яких свого часу був замішаний Олег Михайлович – то не компромат, а Божа роса. На перший погляд, колишній начальник обласного УМВС – зірка не такої величини, щоби відвідувати його прес-конференції та перейматися чистотою його кінцівок. Мент – він і в Африці мент, і скільки б Сало не розповідав про свою байдужість до чужого майна чи бюджетних грошей, дозволимо собі йому не повірити. Але пан Олег є фігурою настільки колоритною, а його походеньки – настільки неординарними, що їй-Богу, було б гріхом не скористатися з того ґвалту, який Сало здійняв останнім часом, і не освітити маловідомі, але напрочуд веселі сторінки його біографії. дальше