Существует ошибочное мнение, что в Украине антисемитизма на государственном уровне нет, а есть лишь так называемый «бытовой» антисемитизм – явление, конечно же позорное, но безопасное. История, которую мы предлагаем вашему вниманию заставляет усомниться в этих постулатах. В этой истории намешано многое, и тот самый бытовой антисемитизм, переходящий  в паранойю. Антисемитизм, который упорно не замечали ни соседи потенциальных погромщиков, ни правоохранительные органы. Антисемитизм, который в конце концов привел к злостному хулиганству, а мог привести и к убийству. Затем было удивительно медлительное следствие, затем – удивительно мягкий приговор суда для «погромщика», затем еще более мягкий приговор суда Апелляционного, а в конце концов – «пробитое» по коррупционным каналам решение Верховного суда отправить дело на новое рассмотрение. В решении «вопроса» принимали должностные лица Украины, в том числе и Верховного Суда Украины. И как итог – Украина до сих пор является страной в которой небезопасно проживать как евреям, так и гражданам Израиля. Если их фамилии, конечно, не Пинчук или Коломойский.

Но обо всем по порядку.

10 лет назад в Украину из Израиля вернулся бывший ее гражданин Фельдман Константин Михайлович. Вернулся уже гражданином Израиля и обладателем довольно редкой специальности – психоаналитиком. Особых денег на начало своего дела не было и для частной практики Константин Михайлович арендовал подвал в жилом доме на Куреневке. Фельдману не повезло сразу. Его соседями сверху оказались бывшая дворничиха со склочным характером по фамилии Вишняк и ее муж-пьяница. Первым делом, офис нового соседа Вишняки начали систематически заливать. Как оказалось – умышленно. Им было любопытно узнать, чем же именно занимается в подвале этот «жидок-интеллигент» и они изучали его реакцию. Впрочем, об истории этих диких взаимоотношений лучше всего рассказывает сама мадам Вишняк в своих многочисленных жалобах.

Екатерина Вишняк. Выше — ее муж, Василий Вишняк

Текст одной из них мы приводим полностью.

Голові Оболонської районної Державної              Адміністрації у м. Києві

04205 м. Київ

вул. Тимошенко 16

Ягодка Вадиму Сергійовичу

Шановна громада!

Пише Вам жінка, яка кращі роки свого життя пропрацювала в комунальному господарстві двірником і потім бригадиром двірників ЖЕКу № 13 Оболонського району місті Києві, і також була відповідальною за санітарний стан будинку по вулиці Вишгородська 50-в у цьому ж ЖЕКу і проживаю у цьому ж будинку у квартирі № 78.

Пишу до вас вже в третій раз, з подробицями, вже від відчаю і в сльозах від того, що відбувається в нашому будинку.

Приблизно 10 років тому у нас в будинку у підвалі звідкілясь з’явилась особа єврейської національності Фельдман Костянтин Михайлович. Бачачи його я не могла і не можу дихати з ним одним повітрям, і впевнена, що мешканці мого під’їзду не можуть терпіти його з тих же причин. У попередньому листі, який я писала на ім’я голови адміністрації Оболонського району Товкача, було одинадцять підписів мешканців мого ж під’їзду з скаргою на нього, тільки, нажаль, ніяких дій не було зроблено.

Яким чином він там опинився (у підвалі нашого будинку)?

Ми, мешканці будинку, особливо вся моя сім’я, з перших днів його перебування там у підвалі, установили за ним спостереження, так як моя квартира знаходиться над підвалом. Під виглядом, що у нас весь час проривають труби ми його затопили, для того щоб він виходив з підвалу і піднімався до нас, але він виявився дуже хитрим і до нас визивав або сантехників, або аварійну, чи від нього приходили якісь держслужбовці або адвокати. Тоді під виглядом заміни труб ми пробили дірку у підлозі та зрозуміли, що він не просто єврей, а шаман, тому що його на той час дружина Олеся нам сказала прибрати сміття яке ми їм наробили тому що її чоловік не може приймати людей… На це мій чоловік  Вишняк В.І. її послав.

Після цього ми почали у себе під дверима помічати різні порошки у вигляді солі. Ми зрозуміли, чия це робота і по черзі почали чергувати під дверима, біля вікон та у дірці в підлозі, час від часу ми мінялись. Близько 12 годин ночі мій старший син Вишняк Володимир Васильович почув, що він збирається на вулицю, молодший Вишняк Максим Васильович  побачив його у вікно, а я побачила його у дверний глазок, так як на той час я чергувала під дверима, що він наближається до наших дверей, і від побаченого, я почала будити свого чоловіка Вишняк Василя Івановича, який по бойовій підготовці скочив з ліжка і надягнув тільки шкіряну куртку. Коли він вибіг за ним, ми здивувалися не скільки тому, що у нас було під дверима, скільки тому, що Фельдман піднявся у повітря над нами і вилетів з під’їзду. Мій чоловік побіг за ним, але нарвався на його собаку яка його всього покусала порвавши шкіряну куртку. Я викликала міліцію але зрозуміла, або він їх купив або зашаманив, тому що вони його не забрали і собаку не застрелили, а чоловіку довелося робити уколи від сказу.

Але Фельдману цього здалося мало і він продовжував робити моїй родині різні пакощі. Так наприклад, мій чоловік взяв мікроавтобус марки «РАФ», майже списаний у держави і прямо під вікнами зробив капітальний ремонт автомобіля за наші гроші, ми його повністю на тому ж місці покрасили. Коли мій чоловік уїхав, Фельдман так за шаманив моїх дітей, що вони облили в середині машину легкозаймистою речовиною і підпалили її, тільки тоді вони прийшли в себе. Вискочивши з машини, вони побігли за водою, щоб її потушили, але було пізно, полум’я було до даху будинку. Так ми втратили автомобіль, а міліція нам не повірила, що це була справа рук шамана Фельдмана.

На цьому його підступні дії не припинилися, але нам довелося замазати дірку у підлозі так як зайвий раз навіть голос його чути було нам страшно, а він ще й завиває як звірюка.

Прибираючи кожний ранок під будинком, я зазирала в його вікна і спостерігала як він на мене наставляв дзеркало, то ще й робив мені зауваження, що у нього під дверима кожний день гори сміття, і що я його весь час продовжую заливати і кидати різноманітне сміття йому у вікна разом з моєю родиною.

А також я почала помічати, що кожного дня під вікнами стоять мітли із чорними стрічками і відра схожі на ступи в середині яких вугілля. Я кожного ранку це все прибирала і спалювала на перехресті, але вони все одно з’являлись, поки я не спалила віник в його вікні, після чого на деякий час віники зникли.

Але на цьому його шаманські дії не припинились, так як я коли сушила свою білизну на вулиці ненавмисно закинула свої носки в його форточку, після чого у мене стали боліти та відмовляти ноги і не могла ходити декілька днів.

До мене в квартиру від нього весь час лізуть таракани, ми весь час сваримось між собою, інколи доходить до бійки і навіть зпиваємось.

А першого серпня 2004 року він так знахабнів, що під’їхав під будинок на своєму автомобілі і цим самим став розводити хімію зі своїм товаришем Расько Андрієм, коли мій чоловік виносив сміття з квартири, зробив йому зауваження, сказавши, що прав у нього тут немає та попрохав поїхати. Фельдман його не просто образив, а ще й став погрожувати, що всіх нас за шаманить так, що ми скоро навіть на вулицю не зможемо вийти через те, що у всіх нас буде понос. Тоді його товариш Расько підійшов зі спини до мого чоловіка та зхватив його за руку, на що мій чоловік дуже злякався і, не з власної волі, штовхнув того, а той впав на землю та почав дригати ногами начебто сильно ударився. Раптом зненацька з’явився автомобіль із якого вийшов ніби-то батько цього Расько та з пістолета почав стріляти у мого чоловіка, а Фельдман із газового балончика бризкав в обличчя моєму чоловіку, у зв’язку з чим у мого чоловіка була сліпота та вся верхня частина тіла разом з обличчям в опіках, а підійшовши в цей момент молодший син Вишняк Максим Васильович був поранений у ногу. Я викликала міліцію, при цьому їх не забрали, а свідки, які бачили це все, від страху бояться давати свої свідчення, і тепер на мого чоловіка цей Фельдман ще й порушив кримінальну справу, купив весь райвідділ міліції Оболонського району, або їх зашаманив.

У той час, поки велась кримінальна справа на мене і мою сім’ю він подав у суд з приводу залиття підвалу. Але не я там була винна, що його заливала, а гнилі труби, які ЖЕК повинен був замінити.

Тим не менше я була вимушена сплатити Фельдману витрати понесені в зв’язку залиттям ( значить він щось і з суддею зробив?). У мене є підозри, що він так може робити коли захоче через те, що труби у мене старі, і під час засідання і після я нього ще не один раз ненавмисно його заливла.

 В ЖЕКу, у якому я стільки кращих років віддала за двухкімнатну квартиру, у якій я живу з чоловіком, двома синами, їх дружинами та маленькою онучкою, я повинна терпіти того,  хто піді мною живе? Де справедливість? Навіть ЖЕК не реагує на мої скарги!

Коли я писала попередні скарги, на першу взагалі не прийшла відповідь і якимось чином сам Товкач її віддав шаману, а після другої скарги Фельдман відразу повісив вивіску, що тимчасово не працює. Це значить, що хтось його в адміністрації попередив, і всі відповіді від всіх інстанцій куди приходили листи, відповіли, що до нього не попали.

А ще, він нам прислав посилку шаманського змісту, коли ми її відкривали був присутній дільничний Левченко. Все, що там знаходилось ми сфотографували і посилку зпалили.

Сам дільничний боїться з ним зв’язуватись. До того ж, до нього постійно приїжджають люди на дорогих автомобілях. Чим вони там займаються? Незрозуміло. То вони з ним кудись постійно їздять, то люди постійно змінюються.

А ще, ми почали спостерігати як майже кожної ночі о 24 годині він виходить з підвального приміщення із своєю собакою, злітає у нас під вікнами провокуючи нас на конфлікт. Кішки, котрі у нього знаходяться, перетворюються на відьом в людському вигляді і літають навколо його створюючи у нас під вікнами та під’їздом шабаш, (в останній час ще й у голому вигляді!). Мій кіт після цього постійно гадить у різних частинах нашої квартири. Весь наш під’їзд не на жарт схвильований цим, особливо страшно, коли він починає вити як звірюка, і через караоке співає, що буде пухом мені земля.

Дивлячись різні фільми ми знаємо, що від таких є засіб: або срібною кулею убити, або осиновим кілком в груди (може він вампір). Я вже неодноразово їздила до різних знахарів, але вони мені нічим не допомогли, а ті знахарі котрі беруть більш ніж двадцять гривень за прийом – це шарлатани.

Що нам звичайним мешканцям будинку 50-в по вул. Вишгородській робити? Добрі люди!

А не так давно, коли я збиралась писати ще одну скаргу на громадянина Фельдмана, у мене зненацька скрутило спину так, що навіть дихати не могла, ледве прийшла до тями, а мій чоловік взяв багато грошей  та програв їх в ігрових автоматах сусіднього будинку  Вишгородська 50-г і сам не зрозумів як, розбив скло того автомата, за який прийшлось платити дуже великі гроші.

Ми всі живемо боячись, і благаємо створити компетентну комісію, щоб по-перше  задокументувати ночні польоти громадянина Фельдмана разом з його оточенням, по-друге заборонити протизаконні дії проти мешканців будинку по вул. Вишгородська 50в та  проти моєї сім’ї Вишняк, а також відгородити його від нас, а ще краще відіслати його в Ізраїль.

СІМ`Я ВИШНЯК»

Вся эта то ли гоголевщина, то ли булгаковщина происходит в Киеве, в наше время. Причем жалобы Вишняк с требованием «выселить особу єврейської національності Фельдмана Костянтина Михайловича, бачачи якого я не могла і не можу дихати з ним одним повітрям, і впевнена, що мешканці мого під’їзду не можуть терпіти його з тих же причин» вынуждены проверять участковый, который всерьез опрашивал соседей Фельдмана, не летает ли он по ночам, проверяют чиновники райадминистрации. В том числе и дают ответы. Приводим текст одного из них.

Однако, в конце концов эта история кончилась откровенным хулиганством, которое чуть не привело к поножовщине.

Однакжды Константин Фельдман вместе со своим товарищем подъехал к своему офису, чтобы перенести туда некоторые, ныжные по работе книги. Неожиданно из подъезда вышел уже весьма «поддатый» Вишняк-старший, подошел к автомобилю и потребовал, чтобы «жидовская морда» Фельдман «не разводил здесь химию» и убирался обратно в Израиль. На все про все Вишняк дал Фельдману «6 секунд». Когда Фельдман заявил, что он уедет отсюда когда посчитает нужным, Вишняк разярился, поднял с земли, принадлежащий Фельдману металлический огнетушитель и кинул его в автомобиль Фельдмана. Попал в колесо. Не удовлетворившись этим, Вишняк вновь поднял огнетушитель и попытался кинуть его на этот раз в самого Фельдмана. Последнему не оставалось ничего другого, как вытащить из кармана газовый балончик и выпустить струю газа в сторону Вишняка. Последний от этого лишь еще больше разъярился и полез в драку. Приятель Фельдмана по фамилии Ресько попытался перехватить руку Вишняка, однако в ответ Вишняк нанес ему удар в лицо, сломал нос, повалил на землю и начал душить и бить головой об землю. Затем Вишняку этого показалось мало и он побежал домой откуда вскоре вернулся с деревянной палкой, которой начал бить Фельдмана по голове. Фельдман защищал голову и в результате палка сломалась. Вишняк заметил на это : «Ах ты жидовская морда, тебя и палка не берет?» И вытащил из кармана нож. К счастью, в это время на место происшествия уже прибыл наряд милиции, который успел вызвать по телефону Фельдман.

(продолжение следует)

Станислав Речинский, «ОРД»