На прошлой неделе первый заместитель председателя КГГА Денис Басс на своей пресс-конференции поведал, что киевская власть планирует целый ряд мероприятий по борьбе с дорожными заторами. Во-первых: «Возле Петровки мы уже через месяц поменяем алгоритм движения общественного транспорта и уберем светофор, который служит причиной постоянных заторов. По мнению специалистов, это наполовину решит там проблему с дорожными "пробками». Гениально! Оказывается решение проблемы (наполовину) состоит в том чтобы убрать светофор. В принципе, их наверное, вообще везде можно убрать и заменить гаишниками. Потому что одна из основных причин пробок в Киеве, помимо отсутствия современной системы управления транспортными потоками, является постоянный проезд по городу кортежей с «шишками» разного калибра. В результате – светофоры выключаются и на их место ставятся гаишники. И начинается «пробка», которая длится до тех пор, пока этот долбанный кортеж не проедет. И так – каждый день.
дальше
уривок з роману тов. Лермонтова «Тринадцятий місяць»
Закінчивши тривалу роботу над конспектами, майор Бузина пішов у секретаріат, щоб повернути, як того вимагала інструкція, цілком таємний наказ голови КДБ СРСР номер два нулі сімдесят шість.
До кабінки ВЧ-зв’язку зайшов майор Розвага, а двері до кабінету начальника управління відчинив начальник секретаріату 5-го управління майор Борозний на прізвисько „Чапаєв”, позаяк мав ім’я та по батькові „Василь Іванович”, хоча вигостреним, мов шабля, профілем, скорше був схожий на польського конфедерата, аніж на яїцького козака. Майор Борозний поклав на стіл перед начальником Управління течку з шифротелеграмами.
- Пішла звітність згідно з попередньою вказівкою № 5-92643/05-шт, - доповів він начальнику Управління.
- А по останньому № 5-98867/18-к?
- Ще не встигли передати.
- Ну ось бачите, передати не встигли, в той же час хтось із працівників, ми розберемося – хто, розпускає плітки, що нібито Сталін помер. Не встиг прапорщик з даху долетіти до землі, як підполковник Капустянський вимагає карбованця на його похорон. Ви, товаришу Борозной, віддайте Капустянському його карбованець на похорон прапорщика, я поверну з жалування, тільки не забудьте мені нагадати.
- Дозвольте виконувати, товаришу генерал? – Майор Борозний приклав руки до штанів. – В течці шифротелеграм є одна термінова, від начальника 5-го управління Комітету Союзу генерал-лейтенанта Бобкова. Можливо, ви зараз розпишете?
дальше
