Після проведеної Головою митної служби виїзної колегії у Львові були озвучені нові бачення щодо подолання контрабанди і корупції у західному регіоні.
Для виконання завдань, поставлених Головою, було призначено нового т.в.о. начальника Львівської митниці та Голову ліквідаційної комісії Гою О.В., який у свою чергу потягнув за собою величезний шлейф старих зв’язків і працівників, що весь цей час були у підпіллі і чекали на коронний вихід свого вождя.
Однак, рівень професійної підготовки працівників та керівників, які приходять в нову команду пана Гої О.В. значно нижчий навіть за тих, яких відправили «навчатися» до Хмельницького. Деякі це вже знали, а ті, хто не знав, пересвідчилися в цьому на власному досвіді.
Авторитет цих «прибульців» серед митників та мова про їхні подвиги не дозволяє вірити в чесність їх намірів. А деяких «старих знайомих» тут вже і не сподівались бачити. Один з них навіть, втікши із Західної регіональної митниці, просто на собі таскав в аеропорту Борисполя золото та валюту для підприємців, але спікся на цьому, адже був заснятий на відео спецслужбами. А тепер він повчає місцевих митників митній справі. І таких прикладів можна назвати багато по кожному працівнику.
Є досягнення і в інших з «нової старої» команди «чесних і порядних людей», які були у свій час (і що прикро залишаються) задіяні у тіньових схемах.
Нові керівники дуже ретельно проводять кадрову політику: викликають на співбесіди з метою відбору «на конкурсній основі» працівників, які будуть «вірними» їм та будуть адекватно ділитися «плодами» своєї праці.
На посади старших змін призначаються нікому не відомі «технічні» керівники, причому ці призначення відбуваються за рекомендаціями тих самих «контрабандних баронів», яких нібито зняли з насиджених місць. Цей хід є занадто очевидним, навіть для людини, яка не переймається внутрішнім життям митниці.
І поки Головою митної служби у ручному режимі стримується контрабанда, всі вказані працівники залишаються чесними і чекають свого зіркового часу, як і нинішній «випадково виконуючий обов’язки» начальника Львівської митниці.
Чи може людина, яка запалювала зелене світло контрабанді на Закарпатті та Буковині, та його «Ліга видатних джентльменів» різко стати чесними і порядними, подолати контрабанду і корупцію.
Яскравим прикладом нікчемності такої політики є призначення Гоєю О.В., після двох днів свого перебування на посаді, старшим зміни у пункті пропуску «Шегині» Юрчака Р.О.
Славнозвісний пан Юрчак лише 2 місяці тому був усунутий з посади старшого зміни за чорну контрабанду 4-х фур із побутовою технікою.
Через тиждень після нового призначення за всіма новими вимогами під його пильним керівництвом були пропущені та затримані органами 2 буси з контрабандою. І це лише ті, про які стало відомо широкому загалу. А скільки їх було? Адже не дивина, що Мостиська пускає контрабанду і зараз. Причому контрабандна схема така вишукана, що працює навіть за присутності десятків перевіряючих.
Тому постає слушне питання: якщо звільняють за «примару контрабанди», то які рішення мають бути прийняті за контрабанду реальну?
Чи не є невжиття стосовно керівництва митниці адекватних заходів впливу початком політики подвійних стандартів? Оскільки Львівщина знає про цей випадок і чекає відповідної реакції, сподіваючись на справедливе рішення, яке було б логічним продовженням проголошених нових принципів роботи.
Якщо це питання дуже болісне для колишнього працівника митниці, то уявіть собі яке це має значення для нині працюючих митників.
Ця подія має стати знаковою для митної системи, а особливо для львівських митарів, оскільки всі чекають відповіді на питання: «або це чергова кадрова чистка для приходу нової команди і розставлення на посади власних касирів, або дійсно боротьба з контрабандним хаосом?» А враховуючи те, що службове розслідування призначалось тією самою особою, яка призначала Юрчака, результати розслідування викликають сумнів.
Само по собі призначення Гоєю, про чисті руки якого знають всі, таких кадрів, як Юрчак яскраво підтверджує справжні наміри цієї людини.
На керівні посади не призначають достойних митників, тобто тих, хто дійсно може сказати контрабанді тверде ні, і сказати це будь-кому та будь-коли. Ці люди, як і раніше, знаходяться в загнанні.
Тож схема «хто, кому, що і скільки» практично ясна. Невідомим залишається лише одна найголовніша частина мозаїки.
Юрчак -> Гоя -> Мусієнко -> ???
І якщо найближчим часом до тих, хто призначав «юрчаків» і хто пускав контрабанду не буде вжито конкретних заходів, невідомий елемент цієї корупційної схеми стане відомим.