Написати цю статтю спонукала подія, яка на перший погляд може здатися незначною, навіть непомітною. Хоча мова в ній піде про людей, яким важко сховатися від очей пересічних громадян, бо їх «видно за версту» в прямому і переносному значенні. За життя цих людей ми давно вже звикли переживати всім народом: радуємося їх перемогам і успіхам, сумуємо від їх хибних вчинків. На святкуванні 70-річного ювілею колишнього Президента України Кучми Л.Д. серед запрошених, які складали в своїй основній масі давно всім набридлий космополітичний бомонд, були присутні два видатних українських боксера, чемпіони світу серед професіоналів по декількох версіям брати КЛИЧКО Віталій і Володимир - гордість українського спорту, всенародні улюбленці і просто чудові хлопці. Пишу «просто чудові» і ловлю себе на думці, що поняття простоти має двоякий зміст. Перший: «Все геніальне геніально ПРОСТЕ!», а другий: «ПРОСТОТА гірше злодійства!» («Простота хуже воровства»- рос.) От і розберись тепер: чи добре бути ПРОСТИМ хлопцем, коли ти всенародний улюбленець? дальше

Страсть к ГАИ у Даниленко давняя. Основам бизнеса он учился у великого коррупционера Александра Миленина, некогда командовавшего ГАИ всея Украины. Знающие люди утверждают, что именно при Миленине был дан старт тотальной продажности службы ГАИ. К слову, живые-невыехавшие Даниленко и Миленин, возможно, могли бы внести посильную лепту в расследование отравления Ющенко. Ведь говоря об этих двоих, ошибкой будет не вспомнить еще одного – Владимира Сацюка. В бытность свою зампредом СБУ, он курировал в службе вопрос контрабанды автотранспорта, который и легализовал совместно с другом-Милениным. «Левые» авто реализовывались через автосалон некого Томаса, расположенный в то время вблизи Печерской лавры, около ресторана «СССР». Машины в салоне были все как на подбор – козырные. Кстати, Томас – тот самый друг Жвании, который сидел за рулем авто, когда вез Ющенко на дачу к Сацюку и обратно. Так что Томас – не столько друг Жвании, сколько человек Сацюка. дальше

Здавалося б, нічого прикрого не віщувало тепле літо 2008 року західно-українським областям, міське населення активно відпочивало на курортах, працьовиті селяни повним ходом готувалися до жнив і ніхто не міг передбачити, що наприкінці липня територію шести західних областей спіткає стихійне лихо, яке забере і людські життя і завдасть величезних матеріальних збитків. Проте не будемо зараз намагатися визначити, чи могли передбачити відповідні структури на кшалт нашого "вельми точного" гідрометцентру наближення стихії, чи могли на випередження спрацювати МНС і владні структури для евакуації населення напередодні лиха, тим самим уникнувши хоча б людських жертв. Нехай це залишиться на їх совісті... дальше