ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

ПАРТНЕРСТВО” ЗАРАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПРАВЕДЛИВОГО ПРАВОСУДДЯ

 

Не так давно, 14 листопада 2008 року, відбувалася подія, яка якщо не стала епохальною, та все ж таки зайняла чільне місце в процесі становлення національного судочинства. На черговому ІХ З’їзді суддів України були розглянуті питання щодо стану здійснення судочинства, приймалися рішення щодо кадрового складу Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції.

Присутність першої особи держави на цьому зібранні вказує на те, що це не зовсім рядова подія. Основною тезою Президента України, крім того, що зазначено на його офіційному сайті, був заклик до партнерства. Наголошувалося на тому, що він є другом та партнером суддів, і уже сьогодні готовий працювати для забезпечення справедливого правосуддя. Президент також висловив упевненість у тому, що делегати з’їзду це судді, які з честю та відповідально здійснюють правосуддя.

Далі пішла улюблена статистика. Були наведені результати досліджень довіри українців до судів. Така довіра складає всього 10 відсотків. Сумна та справедлива статистика. Існує немало чинників, які сприяють тенденції пониження рейтингу судів серед населення. І не знає їх тільки той, хто не звертався до суду.

Після свого виступу, не вислухавши суддів, Ющенко покинув з’їзд. Це природно, достатньо прочитати розділ Конституції України щодо повноважень Президента України, щоб зрозуміти завантаженість цієї посадової особи.

Разом із тим, виступи суддів також були досить цікаві та інформативні. Шкода, що Президент України, який наділений правом законодавчої ініціативи, не почув про недолуге процесуальне законодавство, тиск на суддів з боку представників органів влади. Не почув він також нищівної критики його проекту Закону України “Про судоустрій України”. Адже партнерство це спільне вирішення проблем. Напевне саме в ключі партнерства йому доцільно було б почути, що згідно тих же соціологічних досліджень, на які він посилався, рейтинг довіри до Ющенка В.А. становить 4,1 відсотка. Це не є виправданням для суддів. Але викликає все ж таки питання партнерства. Якщо суддям запропоновано досягти рейтингу Ющенка, то це можна розцінювати тільки як намагання забезпечити дійсно “справедливе” правосуддя в Україні.

Ющенко постійно зазначав, що Президент України уже зустрічався із суддями півтора роки тому на їх з’їзді та обговорював самі гострі та болючі питання судочинства. Напевне гарант Конституції України забув, що З’їзд суддів України скликається один раз на три роки, і саме три роки тому він останній раз зустрічався із суддями на їх з’їзді. Можна списати на його завантаженість. Адже і тоді, у 2005 році, у нього не було часу вислухати суддів.

Але все, що сказано вище це ремарка, адже відразу після з’їзду президент дійсно почав діяти як партнер.

Кадри вирішують усе. На з’їзді суддів досить цікаво та жваво обговорювалися кандидатури на обрання до органів судової влади. Так, у делегатів виникло питання щодо дотримання вимог закону при висуненні кандидатур до складу Ради суддів України від конференції спеціалізованих адміністративних судів. Суддями було звернуто увагу на те, що за кандидатури, які були внесені головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. на відповідній конференції не голосувалося. Виникло питання щодо легітимності їх обрання. У залі прозвучали саркастичні слова “подяки” суддям Верховного Суду України, які були серед цих кандидатур (Кривенко В.В., Терлецький О.О.), за їх адміністративну роль у формуванні списку.

Делегати з’їзду скористалися своїм правом та прямо в залі внесли пропозиції щодо кандидатур до Ради суддів України від спеціалізованих адміністративних судів. Разом із тим на голосування були поставленні усі кандидати від цих судів. Це можна розцінити як суддівську мудрість. Таким чином мали шанс і внесені у сумнівний спосіб Пасенюком О.М. кандидатури.

Результати голосування були вражаючими. Тут доцільно згадати слова Ющенка про те, що у залі зібралися найкращі представники суддівського корпусу. Так, у залі було оголошено, що із майже шестисот делегатів з’їзду за кандидатури до складу Ради суддів України Кривенка В.В., Терлецького О.О., Пасенюка О.М., проголосувало трохи більше ніж 200 суддів. Яким чином керівники Судової палати Верховного Суду України та голова Вищого адміністративного суду України, фактично адміністративна еліта суддівського корпусу, не отримали підтримки навіть у половини присутніх у залі? А результати голосування за кандидатуру до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Пасенюка О.М. напевне навіть для нього стали шокуючими – 80 голосів.

Напевне такі рейтинги кожен із кандидатів здобував по-своєму, можливо і тими ж засобами, що і президент. Важко говорити про суддів Верховного Суду України, результати їх голосування скоріш за все пов’язані із їх службовою діяльністю та тісним співробітництвом з апеляційними і місцевими судами. Разом із тим, ці судді є керівниками Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, яка нещодавно прийняла рішення, яке дозволяє Медведчуку В.В. претендувати на членство у Вищій раді юстиції.

Простіше прослідкувати кроки Пасенюка О.М. на шляху здобуття суддівської поваги найкращих представників суддівського корпусу. Він на відміну від Кривенка В.В. та Терлецького О.М. зробив себе публічною особою. Достатньо лише згадати його випади стосовно сумнівного з правової точки зору звільнення суді Келиберди, знищення окружного адміністративного суду міста Києва за його поданням. Відіграло свою роль також і нелегітимне “проштовхування” ним на з’їзді своїх кандидатур до Ради суддів України.

У будь-якому випадку красномовнішими за все є результати голосування. Можна стверджувати, що слова президента про те, що делегати з’їзду є незаплямованими представниками суддівського корпусу відповідають дійсності.

Далі в кадрову “гру” вступає Ющенко В.А. Він оцінив результати голосування делегатів з’їзду та низький рівень довіри суддів до Кривенко В.В., взяв до уваги рішення стосовно Медведчука В.В. та визначився для себе в тому, що пан Кривенко В.В. достойний професійно займатися формуванням суддівського корпусу та розглядати питання дисциплінарних заходів до суддів. Причому цим Кривенко В.В. має займатися разом із ним же поновленим Медведчуком В.В. Звертає увагу на себе той факт після прийняття рішення щодо Медведчука В.В. з вуст Ющенка В.А. не прозвучала вже звичайна критика судового рішення.

І вже 18 листопада 2008 р. з’являється Указ Президента України про призначення Кривенка В.В. членом Вищої ради юстиції.

Цікавим є розуміння Ющенком В.А. поняття “партнерство”. Воно розпочинається, а можливо має логічну послідовність, із співробітництва з Ківаловим С.В. при розробці та “проштовхуванні” проекту Закону України “Про судоустрій України”. На таке співробітництво його напевне наштовхнули події 2004 року, коли Ківалов С.В. “допоміг” йому сісти в крісло, позаду якого знаходиться штандарт Президента України. Як зазначалося, положення цього законопроекту є суспільно небезпечними, фактично нищать правосуддя про що неодноразово наголошувалося Ющенку В.А. його партнерами – суддівським корпусом. Керуючись своїм розумінням поняття “партнерство” Ющенко В.А. зазначив на з’їзді, що цей законопроект потрібно якнайшвидше прийняти. Після з’їзду, взявши до уваги думку партнерів та напевне якісь особисті заслуги Кривенка В.В., призначив його членом Вищої ради юстиції.

Маємо можливість прослідкувати новий цікавий ланцюжок взаємозв’язку посадових осіб: Ющенко В.А. – Ківалов С.В. –Кривенко В.А. –Медведчук В.В. – Пасенюк О.М.

“ОРД”

Версия для печати