Президент России Дмитрий Медведев подписал закон «О внесении изменений в федеральный закон “О воинской обязанности и военной службе”». Документ принят Госдумой и одобрен Советом федерации, сообщает пресс-служба Кремля.

 дальше

Сколько раньше постов было в комендатуре Секретариата Президента ? Сколько сейчас ? Почему сотрудников меняют на пластелин, которым просто опечатывают двери ? Почему раньше в Кончу ездил целый автобус -ЛАЗ , а сейчас можно обойтись легковушкой ?Хрен с ними, с бывшими руководителями, но почему при помаранчевой власти мероприятия по охране ВИПов превратились в чистую формальность ? Почему при их " стабильной" власти ушло действительно столько порядочных сотрудников среднего звена, которые были костяком УДОУ! Вспомните, юбилей упраления в ДК Украине, когда крутили фильм про УДОУ. Нынешним и показать нечего, все съёмки старые,допомаранчевые. Чем таким новым прославились они за 4 такие долгие года прслое прихода к власти ? И не цирк, что президентская охрана, стреляет раз в год в тире,спортом вообще не занимается. Посмотртиет на их лица и тела, которых показывают по ТВ. Каждый более центнера веса. Они, что пример с Дахновского берут ? Или их роль сводится\ к тому, чтобы быть батраками на даче в Безрадичах , пасти поросят, возить ряску для уток в пруду мессии ? М после этого вы говорите , что нет проблем ? Назовите мне хоть одного бывшего начальника у кторого была свита охраны-либезил ? Что боится нынешний ? дальше

Сергей Левочкин таки серьезно «попал» из-за собственной жадности. В свое время, будучи при власти, Левочкин за серьезную сумму отката пролоббировал монопольное положение в Украине консорциума «ЕДАПС», занимающегося производством паспортов и прочих защищенных документов. Главой «ЕДАПС» является некто Юрий Сидоренко, человек с криминальным прошлым и настоящим, ныне постоянно проживающий в ОАЭ. Фактическим руководителем «ЕДАПС» в Украине является депутат от ПР Василий Грицак. Именно Грицак обеспечивал Левочкину получение отката за продвижение «ЕДАПС» в Украине. А затем Левочкин оказался вне власти, несколько поиздержался и решил поправить свое имущественное положение за счет «ЕДАПС»а и потребовал у Грицака свою «доляху» от доходов «ЕДАПС». Однако, Левочкину совершенно справедливо было замечено, что ныне он никто, вопросов решать не может и, соответственно, на «подаяние» может не рассчитывать. Левочкин обиделся и подбил на борьбу с «ЕДАПС» Раису Богатыреву, Степу Гавриша по прозвищу «барабан» и мелкую шушеру из Секретариата Президента. После чего Левочкину передали от Сидоренко, что жизнь коротка, земля – круглая, а пуля—дура. После чего Левочкин срочно сменил место своей дислокации, вывез родственников за границу и усилил охрану. И это правильно. Потому как если человек не понимает, что ему платят не за то, что он Левочкин, а за то, что он на должности – ему приходится это объяснять. На всякий случай мы заранее публикуем данные о жизненном пути Сергея Левочкина. дальше

Как сообщил наш корреспондент из ИВС города Брянки, в этом заведении задержанных не только не кормят, но даже не дают воды. А начальник конвоя Осинцев берет деньги у задержанных на покупку воды и нагло их присваивает. Задержанные обещают провести акцию протеста, в том числе и просто ”вскрыться”

 дальше

 
Дру­гий тиж­день поспіль жи­томирські судді вирішу­ють до­лю трь­ох рівнян у на­радчій кімнаті
 
По 10 років поз­бавлен­ня волі заг­ро­жує трь­ом рівня­нам за інкриміно­ваний ним розбій­ний на­пад на го­лову Рівненсь­ко­го рай­он­но­го су­ду Вікто­ра Ло­паць­ко­го. Ви­рок ма­ють ого­лоси­ти 4 груд­ня у Жи­томирсь­ко­му апе­ляцій­но­му суді. Криміналь­на спра­ва гу­ляє між су­дами Рівнен­щи­ни і Жи­томир­щи­ни вже три ро­ки. Ад­во­кат підсуд­них Во­лоди­мир Конд­ра­тюк, пе­реко­наний, що в пра­во­охо­ронців та слу­жителів Феміди упе­ред­же­не став­лення до й­ого підза­хис­них. Са­ма спра­ва, на й­ого дум­ку, ши­та біли­ми нит­ка­ми, ад­же сто­суєть­ся судді.
25 жовт­ня 2005 ро­ку близь­ко півночі на го­лову Рівненсь­ко­го рай­он­но­го су­ду Вікто­ра Ло­паць­ко­го бу­ло здій­сне­но на­пад. Злов­мисни­ки в мас­ках на­пали на суд­дю в дворі при­ват­но­го обій­стя, поб­ли­зу га­ража. Після чо­го, пог­ро­жу­ючи пісто­летом зап­ха­ли чо­ловіка в й­ого ж ав­то­мобіль та ви­вез­ли за місто, де і по­били. Тієї ж ночі пан Ло­паць­кий на­писав за­яву і вся рівненсь­ка міліція бу­ла пос­тавле­на “на ву­ха”. А вже нас­тупно­го дня пра­во­охо­ронці зат­ри­мала трь­ох рівнян Ва­лен­ти­на Бе­рез­ня­ка, Та­раса Фіра­на та Іго­ра Ющу­ка. Жо­ден з них не підхо­див під опи­саних суд­дею на­пад­ників. Крім то­го, всі во­ни ма­ли алібі. Двоє з них на той час бу­ли вдо­ма з рідни­ми, а третій – зі своїми то­вари­шами на пе­рего­вор­но­му пункті, після чо­го ра­зом поїха­ли до­дому. Та на ці свідчен­ня у слідстві не зва­жали.
— Як­що про­аналізу­вати хід дізнан­ня та са­мого слідства, — роз­повідає ад­во­кат Во­лоди­мир Конд­ра­тюк, — скла­даєть­ся вра­жен­ня, що пра­во­охо­рон­цям по цій справі прос­то потрібно бу­ло ко­гось зат­ри­мати. Я мо­же про це го­вори­ти  не ли­ше, як ад­во­кат, а й як лю­дина, яка проп­ра­цюва­ла 15 років суд­дею. У своїх по­яс­неннях пан Ло­паць­кий на­писав, що мо­же впізна­ти од­но­го з на­пад­ників, бо той був без мас­ки. Іншо­го, він ніби­то за­пам’ятав по ок­руглих тем­них очах, та відстов­бурче­них ву­хах. Вду­матей­ся, се­ред ночі зміг розг­ледіти очі че­рез мас­ку. А треть­ого по го­лосу. Відвер­то ка­жучи, досі до кінця не зро­зуміло, чо­му са­ме ці лю­ди пот­ра­пили в по­ле зо­ру міліції.
Пан Конд­ра­тюк, при­пус­кає, що при­чиною зат­ри­ман­ня цих рівнян, мог­ла ста­ти опе­ратив­на роз­робка працівників УБО­Зу. У звіті пра­во­охо­ронців на­водить­ся пе­релік біль­ше де­сят­ка прізвищ лю­дей, які на їх дум­ку мог­ли ма­ти відно­шен­ня до ць­ого на­паду. У спис­ку фігу­рува­ли і прізви­ща трь­ох зат­ри­маних. Бе­рез­няк та Ющук на той час пра­цюва­ли охо­рон­ця­ми. Пер­ший був осо­бис­тим охо­рон­цем  од­но­го рівненсь­ко­го бізнес­ме­на, а інший – охо­роняв сто­ян­ку й­ого дру­жини. Третій — Та­рас Фіран, пра­цював і досі пра­цює зас­тупни­ком ди­рек­то­ра Ур­венсь­ко­го психіат­рично­го інтер­на­ту. Щоп­равда, яким чи­ном прізви­ща цих трь­ох рівнян мог­ли пот­ра­пити до ць­ого спис­ку, навіть для ад­во­ката за­лишаєть­ся нез­ро­зумілим.
- Мені відо­мо, що тро­хи біль­ше міся­ця до на­паду,  —Ка­же пан Конд­ра­тюк, - на мобіль­ний те­лефон дру­жини Ло­паць­ко­го був дзвінок.
Те­лефо­нував  го­лова Рівненсь­ко­го місь­ко­го су­ду Пет­ро Де­нисюк і поп­ро­сив пок­ли­кати чо­ловіка до те­лефо­ну. Во­на відмо­вила­ся, оскіль­ки зна­ла, що чо­ловіки зна­ходять­ся в неп­ри­яз­них сто­сун­ках. Тоді п. Де­нисюк до­дав: «пок­лич, інак­ше мо­же бу­ти пізно». Швид­ше за все, ос­танню фра­зу сво­го ко­леги пан Ло­паць­кий сприй­няв, як пог­ро­зу. Мож­ли­во то­му, і при­пус­тив, що на­пад на нь­ого, бу­ло здій­сне­но з по­дачі го­лови Рівненсь­ко­го місь­ко­го су­ду. Але, яким чи­ном до ць­ого мог­ли бу­ти при­четні мої підза­хисні – нез­ро­зуміло.
Рівненсь­ка про­кура­тура версію па­на Ло­паць­ко­го пе­ревіри­ла і відмо­вила у по­рушенні криміналь­ної спра­ви про­ти па­на Де­нисю­ка. Не бу­ло підстав для ць­ого. Та й ар­гу­мен­ти пост­раж­да­лого виг­ля­дали якось не пе­рекон­ли­во. За версією са­мого Ло­паць­ко­го при­водом для на­паду на нь­ого мог­ла ста­ти й­ого з па­ном Де­нисю­ком кон­ку­ренція за ва­кант­ну на той час по­саду го­лови Рівненсь­ко­го апе­ляцій­но­го су­ду. Хо­ча, цей факт, за­пев­няє пан Конд­ра­тюк, до кінця не вста­нов­ле­ний. При­най­мні як­що навіть прос­то про­аналізу­вати свідчен­ня па­на Ло­паць­ко­го з ць­ого при­воду од­нознач­ний вис­но­вок зро­бити до­сить важ­ко. Спо­чат­ку він про цю версію го­ворив, потім че­рез пев­ний час вже за­пере­чував, а зго­дом зно­ву по­вер­нувся до вже ко­лись ска­заних слів.
За сло­вами па­на Конд­ра­тюка, плу­тав­ся го­лова рай­он­но­го су­ду і під час впізнан­ня підоз­рю­ваних. Ос­танніх після зат­ри­ман­ня пра­во­охо­ронці при­вози­ли до Ло­паць­ко­го в лікар­ню. Вка­зував, на пе­рев­дягну­тих опе­ратив­них працівників. На це тоді ніхто не зва­жив. Влас­не, як і не зва­жили пра­во­охо­ронці і на той факт, що пе­ред впізнан­ня го­лосу пан Фіра­на, пост­раж­да­лий суд­дя до ць­ого без­по­середньо в па­латі мав змо­гу поспілку­вати­ся з підоз­рю­ваним впро­довж 15 хви­лин. Опе­ратив­ни­ки про­вели об­шу­ки вдо­ма у зат­ри­маних, але не ви­яви­ли жод­них до­казів їх при­чет­ності до на­паду. Аналізи за­лишків во­лос­ся в мас­ках, які знай­шли на місці на­паду, свідчи­ли, що на­лежить во­но зовсім іншим лю­дям. Пе­ревірка на “де­тек­торі брехні”, яку зат­ри­маним про­води­ли в ході слідства опе­ратив­ни­ки, теж не підтвер­ди­ла їх при­четність до на­паду. Ви­лучи­ли опе­ратив­ни­ки в зат­ри­маних і мобільні те­лефо­ни. Втім, зроб­ле­на розд­руківка дзвінків свідчи­ла про те, що зат­ри­мані на мо­мент на­паду зна­ходи­лися да­леко від місця де злов­мисни­ки би­ли го­лову су­ду. Не співпа­ли  і відбит­ки пальців, по­тові та жи­рові за­лиш­ки слідів на биті, якою на­пад­ни­ки би­ли па­на Ло­паць­ко­го. Ос­тання, до речі, є власністю го­лови рай­он­но­го су­ду.
— Мені не зро­зуміло, для чо­го го­лові су­ду би­та в ма­шині. – Ди­вуєть­ся ад­во­кат підсуд­них. – Крім то­го пан Ло­паць­кий стверд­жує, що в нь­ого вкра­ли наг­рудний хрес­тик, го­дин­ник та  пісто­лет. Ос­танній, до речі, ніде не чис­лився, оскіль­ки в дозвільній сис­темі жод­них відо­мос­тей про й­ого реєстрацію не­має. По­годь­те­ся, теж ду­же див­но, для чо­го го­лові су­ду не­зареєстро­ваний пісто­лет.
Під час слідства зат­ри­маних прот­ри­мали три місяці під вар­тою, після чо­го відпус­ти­ла на підпис­ку про не­виїзд. Їх ад­во­кат ка­же, що в й­ого прак­тиці це пер­ший ви­падок, ко­ли підоз­рю­ваних за та­кою серй­оз­но стат­тею – “розбій­ний на­пад” (санкція пе­ред­ба­чає поз­бавлен­ня волі від 7 років) відпус­ка­ють на підпис­ку. Він по­яс­нює це на­маган­ням пра­во­охо­ронців у будь-який спосіб прип­лести цих лю­дей до спра­ви. Навіть за відсут­ності до­казів.
До­судо­ве слідство три­вало у два ета­пи. Спо­чат­ку спра­ву розг­ля­дав Рівненсь­кий апе­ляцій­ний суд. Взяв її на розг­ляд як пер­ша інстанція. Зва­жа­ючи на брак до­казів, суд прий­няв рішен­ня відпра­вити спра­ву на досліду­ван­ня в про­кура­ту. Після чо­го, за сло­вами па­на Конд­ра­тюка, в хід розг­ля­ду спра­ви втру­тив­ся по­терпілий. Він звер­нувся до Вер­ховно­го Су­ду Ук­раїни з про­хан­ням пе­реда­ти спра­ву в будь-яку іншу об­ласть, крім Рівненсь­кої та Во­линсь­кої. Та­ким чи­ном спра­ва пот­ра­пила до Жи­томирсь­ко­го апе­ляцій­но­го су­ду. На од­но­му з ос­танніх засідань су­ду, про­куро­ри та ад­во­кати підсуд­них поп­ро­сили суд нап­ра­вити спра­ву на досліду­ван­ня. Суд прий­няв це кло­потан­ня Але зго­дом, після візи­ту па­на Ло­паць­ко­го до Жи­томи­ра, відхи­лив й­ого. Мов­ляв, невс­та­нов­лені фак­ти, мож­на вста­нови­ти в су­дово­му засіданні. Те­пер суд вже дру­гий тиж­день зна­ходить­ся в до­рад­чий кімнаті. Про­кура­тура поп­ро­сить слу­жителів Феміди да­ти підсуд­ним по 10 років поз­бавлен­ня волі. Яким бу­де їх рішен­ня, на разі ска­зати важ­ко. Ад­во­кат підсуд­них п. Конд­ра­тюк пе­реко­наний, що суд зва­жа­ючи на осо­бисті візи­ти до Жи­томи­ра їх ко­леги з Рівно­го Вікто­ра Ло­паць­ко­го ого­лосить об­ви­нуваль­ний ви­рок. Навіть не зва­жа­ючи на те, що жод­них до­казів при­чет­ності до ць­ого зло­чину й­ого підза­хис­них не­має.
Пост­раж­да­лий суд­дя спілку­вати­ся з пре­сою відмо­вив­ся. Ли­ше заз­на­чив, що до ви­року су­ду жод­них ко­мен­тарів з ць­ого при­воду не да­вати­ме.
 
Пет­ро Осад­чий
 

 дальше

Недавняя репрессивная акция СБУ в Сумском областном совете в очередной раз засвидетельствовала: спецслужба в руках дикаря – опасная дубина. И машет она, приватизированная, в интересах узкой кучки людей. Во вред государству. Вместо обеспечения безопасности страны собирает сплетни и придаёт гласности заведомую бредятину. А всё для того, чтобы состряпать очередное «тухлое» дельце в угоду хозяевам. дальше

Валентин Наливайченко очень рано смог уловить суть сегодняшнего момента. А именно, то, что «единственная перспектива у продвинутого парня в этой стране — работать клоуном у пидарасов. А кто не хочет работать клоуном у пидорасов, будет работать пидорасом у клоунов. За тот же самый мелкий прайс.»(Виктор Пелевин, «Empire V»). Порой, конечно, со стороны сложно определить, кем именно в данный момент работает тот же Наливайченко, да это, вообще-то и не важно. Важно другое. Наливайченко совершенно гениально смог решить одновременно две задачи: красиво и профессионально прогнуться перед Гарантом и обеспечить СБУ непыльной работенкой не на год и не на два, а просто на века. До него подобную жилу почти нащупал некий уже забытый идиот, предложивший создать в украинской армии «археологические войска». Но, тему он хоть и просек, но развить не смог и потому курит бамбук. О чем собственно речь? Естественно, о предстоящем грандиозном следствии и судебном процессе над организаторами Голодомора. дальше

Одно небольшое пояснение: популярные марки «Миргородская» и «Моршинская» на самом делe полностью подконтрольны хозяевам «Боржоми» - грузинской компании Georgian Glass&Mineral; Waters (GG&MW;). Это произошло вследствие того, что украинская компания IDS Group (зарегистрированная, как водится, на Виргинских островах) «продалась» GG&MW.; IDS Group – холдинг минеральных вод, образовавшийся в декабре 2004 года в результате объединения четырех компаний: ЗАО "Индустриальные и дистрибуционные системы" (Киев), ОАО "Нова" (Моршин, Львовская область), ЗАО "Миргородский завод минеральных вод" (Полтавская область) и ОАО "Моршинский завод минеральных вод "Оскар" (Львовская область). Ей принадлежат все популярные торговые марки - «Миргородская», «Старый Миргород», «Трускавецкая», «Моршинская»», «Сорочинская». Ключевым владельцем IDS Group был Николай Кмить, который пошел младшим партнером в GG&MW.; Не сопротивляясь. За это его наградили должностью губернатора Львовской области. дальше