В Донецке на стадионе «Донбасс Арена», предположительно, произошел взрыв. В настоящее время к строящемуся стадиону прибывают автомобили пожарной охраны.
В 21.30 мск по Донецку распространился слух о том, что на стадионе был взрыв, после которого возник пожар. Представители прессы собрались у входа, но внутрь их не пропускают, хотя людей на территории стройки достаточно много.
МЧС не комментирует происходящее.

 дальше

Вчера, 15 января, в Лесу был небольшой переполох. Если кто не знает, то по традиции «Лесом» называют место дислокации добрых любителей природы с погонами из Службы внешней разведки Украины. Причиной откровенно нездоровой суеты стала информация о неожиданном приезде харанта нации. 16 января, в 16.00, следует ожидать приезда «папы». Не знаю, почему Ющенко называют в этом заведении «папой». Какой из него, елы-палы, «отец»? Видимо, по традиции. Народ в Лесу подобрался опытный, с ходу сечет все признаки дворцовых игр. Если приезжает «папа», то не просто так. Похоже, кого-то представлять будет. Руководитель СВР Николай Маломуж явно что-то знал, но по привычке ни с кем не хотел делиться информацией. Хотя для того, чтобы сложить все пазлы, информации было вполне достаточно. Например, харант неожиданно подал на утверждение Верховной Рады кандидатуру Валентина Наливайченко на должность главы СБУ. Это более чем странное представление. Любому иблану, в том числе и Ивану Васюныку, ясно, что вечный исполняющий обязанности директора историко-архивного управления Секретариата президента имени Романа Шухевича (СБУ) не имеет ни малейшего шанса на поддержку парламента. Еще в прошлом году Рада отказалась голосовать за эту кандидатуру. Тогда зачем было вносить? Вывод один – «спалить» окончательно и бесповоротно. Возникает второй вопрос: на фига? Чтобы был повод внести на рассмотрение ВР другого кандидата. Вполне рабочий вариант. Или же назначить нового исполняющего обязанности. Тоже может быть. дальше

 дальше

 дальше

Косово 2008 – “Судеты 1938”. Кто станет “Польшей 1939”? Предлагаемая статья размещена в интернете неизвестным "авантюристом" 19.02.2008. Пророчество или предсказание? А может в статье изложены элементы чьего-то плана? дальше

Наверное, именно такие мрачные мысли одолевали Николая Григорьевича в последнее время. Иначе чем еще, помимо спешной погони за громким результатом в целях собственной реабилитации в глазах общественности и руководства, объяснить последнее заявление главного милиционера Донецкой области, сделанное им во время своего брифинга трехдневной давности?! Да-да, мы имеем ввиду именно "успехи" местных правоохранителей в благородном деле поимки неуловимого педофила, изнасиловавшего не менее полутора десятка детишек, а также лишившего спокойного сна миллионы папаш и мамаш по всей области на целый год, и работы, должностей и репутаций нескольких человек из числа самих "сыщиков". Напомним, что в минувшую среду Купянский поведал представителям СМИ о том, что личность растлителя малолетних наконец-то установлена - им оказался сотрудник милиции. Естественно, что такая серьезная заявка на успешное раскрытие дела о педофиле, да еще из уст милицейского генерала не могла остаться незамеченной, и вскоре газеты и Интернет запестрели сенсационными заголовками. дальше

В Крыму очередное убийство: задушен бывший начальник Управления санаторно-курортных учреждений в АРК, подчиненного ДУСе, Олег Тарабанько. ОРД писала о нем в цикле «Крым жирных котов», как о человеке, который делился прибылью от сдачи в аренду госдач с Балогой. После этой публикации многое изменилось. От Тарабанько, как от золотой рыбки, Балога взял все, но хотел больше. Они поссорились. Олег Станиславович со своими земельными активами вошел в бизнес Александра Щелкунова (по прозвищу Щелкун). И совершил роковую ошибку. Смерть Тарабанько стала видимой частью айсберга нового крымского земельного передела, вызванного слухами, что полуостровов заинтересовались америанцы… дальше

Финансовый кризис еще не затронул Украину в полной мере, а преступность уже растет. И растет лавинообразно. Это особенно тревожно, учитывая, что по мнению исследователей –криминологов и социологов, рост преступности начинается приблизительно через год после начала финансового кризиса. «Социолог Ричард Розенфелд\Richard Rosenfeld, работающий в Университете Миссури\University of Missouri-St.Louis, утверждает, что связь между кризисами и всплесками преступности существует, однако взаимозависимость достаточно сложная. Дело в том, что, по его мнению, уровень преступности начинает расти примерно через год после начала финансового кризиса и останавливается примерно через два года после его окончания. То есть, уровень преступности - инерционный показатель.» Впрочем, наше «опережение» объясняется достаточно просто – жировая прослойка у нас тоньше. Деньги вернувшихся «гастарбайтеров», уезжавших работать не только в страны зарубежья, но и, например, в Киев из провинции – уже закончились. Зарплаты уволенным с заводов рабочим не выплачивались уже по меньшей мере за 2 месяца до увольнений. И люди вынуждены идти на разнообразные преступные промыслы. У них просто нет альтернативы. Пока что эта преступность не профессиональна. Однако, не стоит обольщаться, очень скоро она организуется и обучится. Работать «бригадой» всегда эффективнее. дальше

К использованию слова в юридическом языке надо относиться с особой осторожностью. За любым юридическим понятием всегда стоит реальный человек, его деятельность, здоровье, а иногда и жизнь. Адвокат, допустивший неточность в высказывании, рискует проиграть процесс даже при отличных исходных данных на победу. Различные дефекты словесной формы влекут нарушение процессуальных правил о языке судопроизводства. Ясная же словесная форма всегда предпочтительна. Украинская правовая система исторически развивалась в рамках европейской традиции, а точнее, в системе романо-германского права, где соблюдается принцип первичности закона и вторичности судебной практики (дедуктивный метод-от общего к частному). В англосаксонском праве главенствует судебный прецедент (индуктивный метод - от частного к общему). Безрассудное введение в нашу правовую систему каких-то новаций из правовых систем других государств может иметь пагубные последствия. В отличие от обычной речи, смысл юридического высказывания четко формализован. Каждое слово в тексте правовой нормы подразумевает определённое юридическое понятие со своим особым содержанием. В идеале правовое слово – это логически однозначно закреплённая модель правильного или неправильного поведения. дальше

Одна із студенток Луцького базового медичного коледжу надбала собі скажімо, в селищі Велика Ялта Кримської області, чоловіка. Ну назвемо його Денис Р. Відомий серед тамтешніх ВБНОНівців персонаж, перебрався на Волинь, привіз із собою кількох своїх “братків”, і бізнес пішов. Цитуючи улюбленого персонажа, назву це “таким образом возникло преступное сообщество, именуемое в простонародьи бандой”. Ну я її назву діаспорою, бо на жаль вироку суду по них поки що не було. Не впіймалися, буває, наші ВБНОНівці і так працюють в тяжких умовах і їм пам’ятники за життя треба ставити… Та я не про те. Раз на кілька місяців ця діаспора отримувала передачку з Криму. Кілька відеокасет через провідника потяга. Десь в безпечному місці відеокасети розбиралися і на світ божий з’являлися пакетики із коли білим, коли жовтуватим, коли синюватим (недоліки кустарної технології та недостатність вміння виробника) амфетаміном. Амф, фен, спід (англ. speed — швидкий). Подальшу долю порошочку уявити неважко — його “розпихували” по місту. Вашим, панове читачі, дітям. Дітям ваших родичів та знайомих. Отим молодим людям з акуратно підстриженими дев’ятьма нігтями. Бо десятий вони не підстригають — ним зручно набирати порошок, щоб розтягнути “дорогу”. І потихеньку іти тією дорогою у відомому напрямку. Десь кілометрів п’ять на схід від Луцька.
 Та луцькі “драгдилери” виявилися спритнішими і своїх кримських колег на якомусь етапі банально “кинули”. Взяли товар, а гроші не повернули. Буває, від цього зараз зрештою ніхто не застрахований. “Кримські” образилися та поїхали додому.
 
 Наркобізнес — справа і без того слизька і небезпечна, а тут ще й фінансові ризики. Лишилася молода сім’я студентки З. та сформованого наркомана Р. без засобів для існування. Студентка студенткою, а от здоровому лобу Р. - 1982 року народження якраз і личило би переглянути свої погляди на життя, розкаятися в минулих гріхах, освоїти якусь спеціальність, ну хоча би столяра чи токаря — і стати корисним та повноцінним членом суспільства. Тим більше йому так пощастило — його не впіймали. Точніше впіймали були, та якимось чином він виявився і далі на волі (також буває, правда ж?..).
 
 А далі, як пишуть у своїх вироках судді, “Р. на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та знову скоїв аналогічний злочин”. Адже ж є налагоджені канали постачання амфетаміну, (а точніше кустарного препарату, що крім діючої речовини містить грандіозну кількість домішок — зокрема йодиди, та можливо навіть смертельно небзпечні азотисті сполуки, так як наші доморощені хіміки виготовляють амфетамін із зареєстрованого в Україні препарату “Колдакт”, який крім необхідного для виготовлення наркотика норефедрину (фенілпропаноламіну) містить ще багато субстанцій, відділяти які — лише зайва морока). От Денис Р. став користуватися ними і далі. З меншим розмахом, та з такою ж регулярністю. Тим більше, що його недавня співмешканка, а зараз дружина, навчається в луцькому базовому медичному коледжі та має такий шикарний ринок збуту. Шикарний не лише тому, що там навчаються студенти пубертатної вікової групи, котрі з властивою віку цікавістю особливо тягнуться до заборонених плодів. І не лише тому, що там вони про ці плоди, точніше — про їх дію на психоемоційну сферу отримують багато доволі об’єктивної інформації. Луцький базовий медичний коледж є дуже привабливим місцем для наркоторгівлі через шокуючу позицію його керівництва — зокрема директора З.Д. Крижанівського та заступника директора по виховній роботі А.М. Лазько. Володіючи усією вказаною інформацією, вони зайняли позицію “не буди лихо, поки воно тихо”. Тобто, поки ця інформація не вийшла за межі коледжу. Навіщо нариватися на скандал, виносячи сміття з хати, а тим паче незадовго до вступних екзаменів? От і старається дирекція не виносити те сміття. Щоб не розлякати офіційних та неофіційних платників. Але я про те, що сума, яку треба заплатити за вступ до Луцького медичного коледжу абітурієнта, що слово “туберкульоз” пише як “турбокулоз”, або на другому році навчання вірить в можливість “аспірації шлунку” — думаю медики тут зрозуміють трагікомізм ситуації, — такса за вступ такого абітурієнта відома; десь доларів так 1000. Може 1200. Інакше кажучи, саме таку суму батькам треба викласти за те, щоб різко збільшити шанси їхньої дитини близько познайомитися з “важкими” наркотиками. Тим паче, що я не виключаю можливості що диреція коледжу має “долю” в наркобізнесі.
 
 Пригадується один випадок, який при бажанні можна легко перевірити. В Луцькому медичному коледжі навчався нині покійний студент Олександр Г. Під час навчання в коледжі він “сів на голку” — почав вживати ін’єкційно ацетильований опій, більш відомий під жаргонною назвою “ширка”. Через неї, до речі він і пішов зі світу — його знайшли мертвим поблизу однієї з Луцьких “точок”. Йому було 21. Земля йому пухом, річ не в тім. Зі слів однієї з викладачів коледжу “директор робив можливе і неможливе, щоб це ніде не спливло”. Що в стінах його закладу студент став наркоманом. Адже це прямо свідчить про рівень виховної роботи з студентами в коледжі… В такому випадку, виникає питання: який відсоток вини керівництва коледжу у такій передчасній смерті молодого хлопця?.. А скількох ще чекає така доля?..
 
 Так і зараз. Дирекція навіть не пробує з’ясувати, скількох студентів коледжу кримінальна парочка З. та Р. “підсадила” на наркотик — тобто дала вперше його спробувати. А скільки з них спробували амфетамін раніше, а зараз просто “затарюються” у З. - тобто вибрали її як основного наркопостачальника. Керівництву байдуже, єдина мета що стоїть перед ним — воно за всяку ціну намагається уникнути скандалу. Не просто не повідомляє про ці факти відповідні установи — щоб вони перевірили, де ще збувають наркотики З. і Р., але не цікавиться навіть своїми внутрішніми справами. Мабуть діє за принципом “поки грім не вдарить”, тобто чекає наступної смерті. Тільки вже в стінах коледжу. Ну бо тут, ясна річ, розголосу і покарання не уникнути.
 
 Але чому, чому за безвідповідальність адміністрації учбової установи хтось має платити своїм життям? Може моральніше було б змінити адміністрацію??? Тим більше, що директор коледжу, З.Д. Крижанівський — людина дуже неоднозначна. Студент групи Ф-32 коледжу, Віталій Романюк, нездатний вивчити жодної з передбачених програмою тем, відкрито заявляє в середовищі студентів: “мені викладач N. поставить, нікуди не подінеться, бо я людина директора”. Робіть висновки…
 
 Я не суддя і не слідчий. Не моя справа доводити викладене, в нас для цього є відповідні установи. А я лише намагюсь цю інформацію довести як до їх відома, так і до відома батьків, котрі зараз роздумують, де продовжить навчання їхня дитина. Довести, щоб вони знали: все може й обійдеться добре, і їх син чи донька закінчить коледж, знаючи про наркотики лише, скажімо, із курсу психіатрії чи наркології. Але може і не обійтися, а це означає що життя саме їх дитини може стати тією жертвою, що нарешті покладе початок кінцю наркорозсадника.

“Гиппократ”

 дальше