http://obozrevatel.com/news/2006/8/24/131934.htm

На политической карте Луганщины Григорий Ильяшов «нарисовался» в январе 2004-го в качестве нового начальника СБУ. Леонид Кучма готовился к серьезным выборам, и на руководителей спецслужб возлагались особые полномочия. Руководивший Управлением СБУ на Луганщине Михаил Швец был явно не на высоте поставленных задач – при необходимости использовать все резервы СБ против оппозиции. 38-летнего уроженца Луганска, полковника Ильяшова нашли в Ялте, где он возглавлял городское управление СБУ. Учитывая курортно-контрабандный участок работы, должность весьма прибыльная. В частности, есть версия, что Григорий Ильяшов помог обзавестись собственностью на берегу Крыма тому самому «беглому» эсбеушника Владимиру Сацюку — по одной из версий причастному к отравлению Виктора Ющенко.

Звездный час Ильяшова наступил сразу после начала Майдана. 26 ноября он входит в состав так называемого «областного исполнительного комитета», взявшего на себя всю полноту власти в регионе. Тогда же Луганский областной совет решил внести на рассмотрение съезда органов местного самоуправления и исполнительной власти «юго-восточных территорий» Украины создание финансовой, налоговой, платежной и банковской систем на этих территориях. Для юридического оформления Південно-Східної автономної республіки решено было собратся в Северодонецке. На Ильяшова была возложена миссия по организации съезда и подавлению возможных выступлений оппозиции.

По ГУР МО Украины пошли слухи, что после слива Гвоздя и его ближайшего корешка Андрюши Тарана, владельца американской семейной Грин-кард, в атаку на Керманствыо онной организации БЮТ решило выдвинуть своего агента генерала Гмызу Сережу. Двигают его некто муж одной африканско-негритянской девочки ВоФа Гонтарь и старпер Санек Скиба (Скибинецкий). Данная раскладка планировалась еще до выборов. Еще тогда Вофа Гонтарь внушил депутату от БЮТ Саше Скибинецкому, что Гмыза будет лучшей кандидатурой на ГУР МО. Использовав свое близкое отношение с Сивковичем, старик Скибинецкий все таки внушил Вице-премьеру по силовым вопросам, что Гмыза лучшая кандидатура на Главу военной разведки. Кто может что-либо о нем написать хорошее и плохое. Надо же знать заслуги новопризначаемого Профи агрессивной развеТки:-)))

Знающие его в бытность ОДРа на таможне в Луганской области живо рассказывали о его неленивости заработать копейку на контрабанде. Чем промышлять генерал во внешней разведке будет?

Когда это существовал Департамент разведки СБУ. Лучше бы о баптистах писали, если что не так, пастор Турчинов подскажет. Особенно умиляли попытки Маломужа остаться на должности начальника, рассказывая о деятельности украинской разведки в годы второй мировой войны. Начальники департаментов СВР следующие на вылет.

читаю вАШИ коментарии,диву даюся,неужели офицеры такую _уйну травят.Нету на вас особистов. ДЕВКИ будьте МУЖЧИНАМИ,служите на благо Родины.

Вот в том то и дело, что лавры разведчику Ильяшову поет не Штирлиц, а Мюллер. Это ж прямо таки по-Фрейду. Похвали мня губонько, бо я тя раздеру. Какой нахрен из Ильяшова профессионал в разведывательной организации? Я бы еще понял, если бы ему дали…максимум отдел контрразведки. Это именно то, что позволяет ему его профессиональная подготовка.

Глуппейшей и глубочайшей ошибкой было назначение на СВР человека без малейшей степени профессионализма и только с политической мотивацией. Хватит! Прошли! Уже и попы в рясах возглавляли СБУ и СВР, люди без соответствующего образования и спецподготовки возглавляли ГУР МО и СБУ и СВР. И что в итоге? А в итоге мы пришли обратно к 1991году — как старуха к разбитому корыту. Назначать необходимо человека, который знал бы эту самую СВР и который имеет действительную профессиональную подготовку. А ему еще в придачу и полнейший лох в разведподготовке и деградант-больной здоровьем коррупционер Шатковский. И что толку с того, что Ильяшов из Партии Регионов? Что, от этого СВР лучше заработает? Не смешите тапочки бабы ПораЗки. Хватит министров без высших образований и тех, у кого первая запись в трудовой книжке — министр или замМинистра. Этот позор Партии Регионов (замМинистра МЧС Герман) никто не забудет. Чем ПР лучше Юща, который назначил Министром лоха Павленко? Сам Ильяшов то хоть дает себе отчет, что влез не в свое корыто? Или он решил, что после коннокопытных курсов ликбеза в Новосибирске — он профессиолнал внешней разведки? Ужас!

Ух ты! И тут хахляцкие праФФесиАналы!

Я так предполагаю, что ценность этой Разведческой деятельности будет заключаться в том, с какими же усилиями в условиях, приближенных к боевым, в противодействии жесткому контрразведческому режиму стран пребывания, семьи наших разведчеГов покупали новую электронную технику и мебель как для Резидентур, так и для себя любимых, как тяжко все это было вывозить из стран после окончания коммандировки:-) Ну…о чисто разведческих достижениях — ни слова! Кто ж имеет право предавать гласности разведдосягнення? :-)

Лучше бы о Фаине описали, о провалах с продажей оружия, о переводе Мельниченко через альпы, об открытии счетов в швейцарских банках для властьимущих, об получении грин-кард для членой семей….

Бен Гуриону Ты бы лучше работал на благо родины а не как базарная баба сплетни собирать. Андрюха Таран, значительно толковее и профи чем ты баран безмозглый

Екс-заступник голови Служби безпеки України Олександр СКИПАЛЬСЬКИЙ вважає, що Росія залишається єдиною державою в світі, яка здійснює в Україні розвідувально-підривну діяльність.

Таку думку О.СКИПАЛЬСЬКИЙ висловив в УНІАН під час круглого столу “Російський фактор: чи є виклик майбутньому України”, в рамках якого відбулася презентація книги Валентина БАДРАКА “Східна стратегія”.

“Єдина держава, яка відносно України веде не тільки розвідувальну, а й розвідувально-підривну діяльність, — це є Росія. Більше ні одна країна цього не робить”, — сказав О.СКИПАЛЬСЬКИЙ.

Водночас радник Президента України, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола МАЛОМУЖ вважає, що українська спецслужба повинна вибудовувати партнерські відносини зі своїми іноземними колегами. “Дійсно, деякі елементи діяльності наших партнерів із Російської Федерації мали місце, але в цілому, ми відзначаємо, що вся стратегія, яка відбудовується у відносинах між Україною і Росією, повинна бути націлена на подолання проблем”, — зазначив він.

М.МАЛОМУЖ підкреслив, що спеціальні служби кожної країни орієнтовані на реалізацію зовнішньої політики і відстоюванні національних інтересів своєї країни. “Але ми завжди пропонували неконфронтаційний сценарій, не війну, а навпаки елементи погодження, співпраці, пошук спільних інтересів, зокрема, в глобальному вимірі”, — додав він.

Проте О.СКИПАЛЬСЬКИЙ вважає недоречним використання терміну “партнерство” у відносинах між спецслужбами. “Як можна назвати партнером, коли країна створює виклики? Ми пам’ятаємо Тузлу, закриття газового крану — все це і є виклики і є конкретні загрози”, — переконаний екс-заступник голови СБУ.

На його думку, всі ідеологічні центри Росії, які представлені в Україні, роблять “все, щоб знищити в Україні історичну пам’ять про боротьбу за свою незалежність”.

“Якщо спецслужба взаємодіє з іншою спецслужбою, то ми не повинні забувати про те, що вона все одно переслідує інтереси своєї країни. І навіть коли складаються особисті стосунки, то треба бути дуже пильним. Бо вони можуть бути використані для того, щоб отримати постійне джерело інформації. Навіть коли немає конфронтації спецслужби, все одно діють вони діють більш обережно, більш законспіровано, але все одно діють. Росія має відмінні інтереси від нашої країни. І тут не треба бути романтиком”, — наголосив колишній перший заступник голови СБУ, народний депутат Олександр СКИБИНЕЦЬКИЙ.

За його словами, контррозвідувальні здатності країни є відбитком політичної потужності держави. “Наша країна поки ще не зайняла вагому позицію, яка б дозволяла їй робити різкі або жорсткі кроки в сфері протидії іноземним спецслужбам”, — переконаний О.СКИБИНЕЦЬКИЙ.

“Якщо народ каже, що хоче бути незалежним, то попри всі намагання — ідеологічні, інформаційні, економічні — вони залишаються лише намаганнями”, — вважає колишній міністр закордонних справ Володимир ОГРИЗКО.

На його думку, дії Росії можна пояснити лише тим, що східна сусідня країна не сприймає Україну як суб’єкт міжнародного права. “На превеликий жаль, в Москві нас не вважають суб’єктом міжнародного права. Немає відчуття відмінності, продовжує існувати цей фантом відрізаної ноги, руки, голови… Я думаю, що це буде продовжуватися досить довго. Настільки довго, поки буде відбуватися процес трансформації свідомості російського істеблішменту стосовно України. Тому ми будемо ще довгий час один для одного не партнерами, а стратегічними викликами — політичними, економічними, соціальними, безпековими. До тих пір, поки одна зі сторін не дасть зрозуміти іншій стороні, що вибір зроблено”, — резюмував В.ОГРИЗКО.