У Первомайську Миколаївської області – майже громадянська війна. «КАМАЗами» перекритий центр, а також всі під’їзди до міста. Двічі – у ніч з 1 на 2 листопада 2012 року й під вечір 2 листопада бійці «Беркуту» із застосуванням сльозогонного газу штурмували приміщення окружної виборчої комісії №132, звідкіля винесли оригінали протоколів дільничних виборчих комісій. У такий спосіб озвірілий вкінець Генеральний прокурор України Пшонка та губернатор Миколаївської області Круглов намагаються не допустити проголошення народним депутатом України переможця парламентських виборів по цьому округу, власника відомого сільськогосподарського підприємства Аркадія Корнацького, чиї земельні угіддя – понад 15 тисяч га – Пшонка хоче забрати для свого сина.
Методи роботи донецької влади на Миколаївщині красномовно засвідчила історія з агропідприємством «Нібулон», половину акцій якого Олексій Вадатурській, засновник і власник «Нібулона», був змушений віддати Юркові Єнакіївському після арешту свого єдиного сина.
Подібні способи збагачення настільки припали до смаку Генеральному прокуророві, що наступну жертву – «Агрофірму Корнацьких» — Віктор Павлович вирішив подарувати вже не чужій людині, а своєму чаду Артему. Щоправда, за інформацією з джерел у Адміністрації Президента, пану Льовочкіну Пшонка сказав, що, начебто, він виконує замовлення Олександра Вікторовича Януковича й пресує Корнацького заради Сім’ї. Але, схоже на те, батько й син Пшонки насправді деребанять благословенну миколаївську землю самотужки, лише прикриваючись іменем президентського нащадка.
Діяв Пшонка-старший звичними методами, відпрацьованими ним ще на посаді прокурора Донецької області. Було порушено два десятки кримінальних справ за фантастичними приводами. Наприклад, згідно з фабулою однієї справи, по якій заарештована й третій місяць утримується в слідчому ізоляторі головний бухгалтер агрофірми Людмила Нікіткіна, це сільгосппідприємство начебто не є сільгоспвиробником і тому не може користуватись відповідним податковим режимом. Закономірне запитання, а що ж тоді, як не сільськогосподарську продукцію, виробляє «Агрофірми Корнацьких» на тваринницьких фермах і полях, засіяних пшеницею та соняшником, у матеріалах справи навіть не обговорюється.
http://ord-ua.com/2012/09/30/nenazherlivi-pshonki/
Здавалось, ще трохи зусиль, і Артем Пшонка стане повновладним господарем 15 тис. га орної землі: на все майно агрофірми був накладений арешт «з метою можливої конфіскації» (між іншим, арешт був накладений по кримінальній справі, порушений проти персонально Нікіткіної, агрофірма до тієї справи жодного відношення не має і ніяк у ній не фігурує, а конфіскація – це додаткове покарання, яке може бути застосовано виключно до майна засудженого), на свинофермах відключено електроживлення, опломбовані склади. Земельні ділянки прокуратура стала примусово вилучати й передавати «своїм людям». Але Корнацький чомусь не відчув радості від перспективи ощасливити сина Генерального прокурора і заявив, що буде захищати своє майно та свій бізнес від грабіжників. А невдовзі Об’єднана опозиція висунула Корнацького кандидатом у народні депутати по мажоритарному округу №132 з центром в м.Первомайську, де його знають і шанують у кожному дворі.
З тим, щоби остаточно допекти сімейство Пшонок, Аркадій Корнацький допоміг зареєструватись кандидатом у народні депутати керівникові «Агрофірми Корнацьких» Олегу Кирилюку. Оцініть креатив: розшукуваний прокуратурою Кирилюк балотувався по округу №81 в пику Артему Вікторовичу Пшонці, який також шукав по цьому округу народної любові. Звісно, балотувався Кирилюк не заради перемоги, а лишень для того, щоби мати можливість через довірених осіб розповідати виборцям про ненажерливого сина Генпрокурора, що вже здобув слави рейдера №1 в Україні. Через те кожний свій робочий день Пшонка-старший тепер розпочинає з того, що питає в підлеглих, коли ж вони запроторять за ґрати Корнацького з Кирилюком.
А далі трапилось те, що Генеральному прокуророві не могло примаритись навіть у жахливому сні: Аркадій Олексійович Корнацький, попри те, що був змушений виїхати за кордон з огляду на можливий арешт, таки виграв вибори, випередивши конкурента – заступника голови Миколаївської облдержадміністрації Віталія Травянка – на 4167 (згідно з паралельним підрахунком – на 4189) голосів. У підсумку Корнацький набрав 39,66% голосів виборців, Травянко – 34,09%.
29 жовтня було завершено підрахунок виборчих бюлетенів, довірені особи Аркадія Корнацького отримали на дільницях автентичні примірники протоколів з підписами членів виборчих комісії та «мокрими» печатками, після чого перші примірники протоколів з усіх дільниць були здані в окружну виборчу комісію, де результати голосування на підставі дільничних протоколів ввели на сайт Центральної виборчої комісії. І лише після того, як на сайті ЦВК з’явились результати обробки 100% протоколів, а інформагентства передали повідомлення про переконливу перемогу нескореного фермера, Пшонка-старший зрозумів, що омріяні 15 тис. га землі упливають з його рук.
«Свято демократії»
Складається стійке враження, що Генеральний прокурор України остаточно втратив залишки розуму та вирішив перетворити Віктора Януковича на сміховисько. Заради кількох тисяч гектарів землі, прикриваючись іменем президентського сина, він разом з губернатором Кругловим влаштував у Первомайську погром, політичні (зокрема – зовнішньополітичні) наслідки якого ще довго будуть даватись взнаки. Принаймні, якщо Віктор Пшонка та його син Артем урешті-решт будуть оголошені персонами «нон-грата» у цивілізованих країнах, це стане закономірним наслідком їх безумної жадібності.
Отже, ввечері 30 жовтня в приміщення окружної виборчої комісії №132 в м.Первомайськ Миколаївської області ввірвались міліціонери разом з людьми губернатора Миколи Круглова. Поспіхом зібраний загін «беркутівців» (деякі з яких не встигли вдягнути форму й прибули на операцію в джинсах чи навіть у спортивних штанях) перекрив поверхи та заблокував вхід, голову ОВК вигнали, після чого невідомі особи сіли за комп’ютер і стали вводити в систему «Вибори» свої дані. За кілька хвилин по тому на сайті ЦВК змінились цифри й переможцем став Травянко. При цьому фальсифікатори не утруднили себе зміною інформації про голосування по окремих дільницях – вони тупо зменшили кількість голосів, відданих за кандидатів, що посіли чотири останніх місця, і приплюсували ці голоси Травянку лише на одній підсумковій сторінці.
Зрозуміло, що без гарантій недоторканності з боку особисто Генерального прокурора України ніхто б не наважився влаштовувати подібний «перерахунок» із залученням бійців «Беркуту».
Така демонстративна фальсифікація підсумків голосування збурила прихильників Корнацького. Місцеві селяни, довідавшись про силове захоплення ОВК, стали збиратись попід стінами окружної виборчої комісії на стихійний мітинг.
http://www.youtube.com/watch?v=DIMOywa7fLo&feature=player_embedded
Дуже скоро стихія виплеснулась за береги, почались сутички з «беркутівцями». Довідавшись, що в приміщенні ОВК вже виготовлений підсумковий протокол на підставі даних не з протоколів дільничних виборчих комісій, а з «підкорегованого» сайту Центрвиборчкому, народ перекрив вихід. У відповідь міліціонери стали бити беззахисних людей та виносити якісь документи…
Пшонка з Кругловим схаменулись лише тоді, коли безглуздий протокол ОВК разом з оригінальними протоколами дільничних виборчих комісій у супроводі народного депутата Романа Забзалюка попрямував до Києва. Річ у тім, що фальсифікатори припустились помилки, яка зводила нанівець усі їх потуги: була залишена недоторканою кількість голосів, набраних Корнацьким, натомість зайві голоси приплюсовані Травянку. Елементарний перерахунок бюлетенів чи навіть просте зіставлення цифр з протоколами виборчих дільниць дозволяли встановити істину. А, насправді, треба було діяти по-інакшому – треба було просто зменшити на сайті ЦВК кількість голосів за Корнацького й не чіпляти даних щодо голосів, відданих за інших кандидатів. У такому випадку в разі перерахунку завжди можна було б зіпсувати потрібну кількість бюлетенів з голосами «за» Аркадія Олексійовича – наприклад, шляхом проставляння позначок напроти інших прізвищ. Якщо ж просто збільшити цифру голосів, начебто відданих за Травянка, як це й було зроблено, ніякі подальші маніпуляції не дозволять відібрати перемогу в Корнацького у випадку перерахунку.
Тепер для фальсифікаторів залишався лише єдиний шлях – тупо знищити виборчі бюлетені з тих дільниць, де за Корнацького віддали голоси більшість виборців. Річ у тім, що, відповідно до пункту 12 статті 96 закону «Про вибори народних депутатів», «визнання голосування недійсним в одномандатному окрузі не допускається». Отже, якщо вціліють результати голосування бодай по одній дільниці, то підсумки виборів по всьому округу будуть встановлюватись на підставі одного цього дільничного протоколу.
Але займатись такими речами в ЦВК ніхто, зрозуміло, не став – у Центрвиборчкомі просто відмовились приймати протоколи з Первомайського, мотивуючи це тим, що «нам тут кримінальні справи не потрібні». І виборча документація попрямувала назад на Миколаївщину – типу, на доопрацювання.
Прокурорський погром
Немає такого злочину, на який би не пішов Генеральний прокурор України заради 15 тис. га орної землі. Тим більше, що на землях «Агрофірми Корнацьких» були виявлені поклади граніту й Віктор Павлович спав і бачив, як його син приїздить з інспекційною перевіркою на власний гранітний кар’єр. Відступати Віктор Пшонка не збирався та вже й не міг – розповіді про те, що він воює з Корнацьким заради добробуту Олександра Януковича викликали дедалі все більшу недовіру в Адміністрації Президента. Тож сімейному дуету Пшонок треба було терміново завершувати епопею з нейтралізації норовливого фермера. Благо, миколаївський губернатор Круглов давно й люто ненавидів Корнацького…
Весь день 1 листопада «невідомі особи» намагались проникнути в приміщення ОВК №132, де зберігались привезені з Києва протоколи виборчих дільниць. Ось що розповів журналістам керівник виборчого штабу Аркадія Корнацького Ігор Пилипчук:
«Було виявлено, що в кімнаті, де зберігаються бюлетені, є ще треті двері. На одвірку, у районі замка, були видні сліди злому, але потім, видно, знайшли ключі. Приїхав депутат Геннадій Москаль, довірені особи, спостерігачі, під тиском примусили голову комісії знайти ці ключі. Він уїхав кудись у невідомому напряму, приїхав, довго це тягнулось, не погоджувався. Члени комісії від Партії Регіонів і від сателітів категорично репетували. Урешті-решт відкрили ці двері й виявилось, що коробки, у яких зберігаються бюлетені, відкриті, пломб немає, бюлетені лежать насипом».
Але викрасти бюлетені з приміщення ОВК фальсифікаторам так і не вдалось. Тоді в ніч на 2 листопада було прийнято рішення штурмувати ОВК силами міліцейського «беркуту» із застосуванням сльозогінного газу. Щоби придати бодай якусь видимість законності цим діям в очах закордонних спостерігачів, судді Миколаївського окружного адміністративного суду Олександр Мельник, Ігор Устинов та Оксана Малих хутенько підписали ухвалу, якою витребували протоколи дільничних виборчих комісій по округу №132. Це мотивувалось тим, що, мовляв, якийсь пан Пешехонов з Одеси, який також балотувався по цьому округу й набрав нуль цілих хрін десятих відсотка голосів, звернувся до суду (не до окружної виборчої комісії, а чомусь саме до суду!) з позовом про перерахунок голосів.
Як, — запитає прискіпливий читач, — а хіба суди в Україні мають право витребовувати оригінали виборчих документів, перераховувати голоси, встановлювати переможця виборів?! Звісно ж ні. Більш того, судді Мельник, Устинов і Малих, попри те, що по них явно плаче тюрма за виготовлення завідомо неправосудної ухвали, нічого перевіряти та перераховувати й не збирались – такі процедури взагалі не належать до компетенції судової гілки влади. «Їхні честі», напевно, пречудово розуміють, що якщо вони тільки почнуть рахувати голоси, організатори фальсифікацій з них моментально зроблять цапів-відбувайлів. Тому судді підстрахувались і написали в ухвалі «витребувати оригінали або належно завірені копії».
Ось, подивіться, на що здатний осатанілий Генпрокурор, аби тільки заграбастати чужу землю. Як потім розповідав заступник міністра МВС України Ратушняк, це робилось для того, щоби виконати ухвалу суду – зняти з протоколів «належно завірені копії». Вочевидь, Пшонці та Круглову просто була потрібна якась «відмазка», щоби розпочати штурм ОВК й винести звідтіля оригінали дільничних протоколів.
http://www.youtube.com/watch?v=lJQKPPMx4JI&feature=player_embedded
Очевидці стверджують, що спочатку «беркутівці» намагались винести документи, але коли побачили, що кийками дорогу в натовпі демонстрантів розчистити не вдається, спробували підпалити кімнату, де лежали виборчі бюлетені.
Цитуємо одне з численних свідчень очевидців подій, вміщене «Українською правдою»:
«Народ забарикадував двері ззовні, проте «беркутівці» вибили їх і почали прориватися крізь натовп до автобусу. Вони били людей ногами й кийками. Їм на підкріплення прибігли люди у формі та міліція, які підключили до побиття простих громадян та застосували сльозогінний газ.
«Беркут» завантажив коробки з протоколами в автобус, проте люди не дали йому вирушити. Спочатку громадяни оточили автобус, згодом йому шлях перегородили 5 «Камазів», які наразі тримають автобус в кільці.
Очевидці стверджують, що всередині автобусу «Беркут» знищує протоколи ДВК.
Під час сутички з «Беркутом» кілька людей отримали поранення, повідомляє прес-слжуба Батьківщини. Одна людина в реанімації»
Безпосередньо силовим захопленням ОВК та побиттям людей командував відомий у Миколаєві провокатор – заступник начальника УМВС області Анатолій Марченко. У місті фактично був введений надзвичайний стан – і все заради землиці для Пшонки-молодшого.
Окреме питання – це роль у цьому погромі секретаря РНБОУ у відпустці Андрія Клюєва. Людині, яка має бодай щонайменше уявлення про українські реалії, зрозуміло, що штурм ОВК у Первомайську не міг відбутись без прямої вказівки Клюєва – керівника виборчого штабу Партії Регіонів. Навіщо ця ганьба потрібна Андрію Петровичу – то окреме питання. Чи, може, він повірив розповідям Пшонки про те, що Саша-Стоматолог помре з голоду без «Агрофірми Корнацьких»?
Перемогу Генеральний прокурор святкував недовго. Народ оточив автобус з міліціонерами й не дав можливості «беркутівцям» увезти протоколи.
Невдовзі на місце подій прибув невгомонний народний депутат Геннадій Москаль. Колишній заступник міністра внутрішніх справ трохи поспілкувався з міліціонерами в загальнодоступних висловах, забрав у них сумку з протоколами й заніс назад в окружну виборчу комісію. Стало очевидним, що місцеві «беркутівці» саботують вказівки губернатора й не хочуть калічити своїх земляків.
Тоді Клюєв розпорядився направити в Первомайськ загін «Беркуту» з Одеси, кинути на штурм співробітників патрульно-постової служби й державної служби охорони та підтягнути внутрішні війська.
У цей час у виборчком привезли копір і члени ОВК стали знімати копії з виборчих протоколів для суду. Але належно засвідчені копії були нікому не потрібні – комедія з позовом Пешехонова була влаштована Пшонкою виключно для того, щоби вивези оригінали виборчої документації. Як тільки з Одеси в Первомайськ прибуло міліцейське підкріплення, почався штурм.
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=bpMT1WfqB4o
Мирних мешканців нещадно лупили кийками та поливали сльозогонним газом, аби тільки не випустити з рук 15 тис. га землі й, у перспективі, гранітний кар’єр для сина Генерального прокурора.
Цікаво, Олександр Вікторович Янукович не хоче прокоментувати ці кадри? Бо і секретар РНБОУ, і Генеральний прокурор, і голова Миколаївської обласної державної адміністрації запевняють, що людей били виключно для того, щоби забрати в Корнацького й передати президентській родині агрофірму та земельні угіддя.
Цілком закономірне запитання: а що далі? Ну, вивезли міліціонери оригінали протоколів виборчих дільниць. Але ж ці оригінали існують у кількох автентичних примірниках. Зокрема, точно такі протоколи, з підписами членів дільничних комісій і «мокрими» печатками, є в штабі Корнацького. Чи, може, фальсифікатори сподіваються, що Миколаївський окружний адміністративний суд проголосить Травянка переможцем виборів? – Не буде цього. Судді не для того купили свої мантії, щоби тепер позбутись хлібних посад заради рейдерського бізнесу Артема Пшонки. А якщо навіть Клюєв з Кругловим і примусять суддів написати белеберду іменем України, таку постанову можна буде повісити на цвяшок у туалеті, оскільки жодних правових наслідків вона все однаково не породжуватиме: встановлення результатів виборчих перегорів не належить до компетенції судової гілки влади…
Довгі роки перебування Віктора Павловича Пшонки на посаді прокурора Донецької області, заступника й першого заступника Генерального прокурора та Генерального прокурора України відучили його думати. Очевидно, що він просто не здатен передбачити наслідки своїх безумств бодай на два кроки вперед. Тож можна не сумніватись, що він не зупиниться й буде битись за майбутній гранітний кар’єр до тих пір, доки міжнародний трибунал не видасть ордер на його арешт.
Отже, далі буде…
А наостанку – заява Прем’єр-міністра України Миколи Азарова для іноземних спостерігачів і дипломатичного корпусу: «Эти выборы — лучшие за всю историю нашей независимой страны. Во время этих выборов зафиксировано минимальное количество нарушений. Выборы 2012 года — это очень серьезный прогресс в прозрачности, демократии и обеспечении честности».
Тьху!
Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»
67 ответов
Факт охеревания власти налицо — хватит терпеть беспридел, нужно гнать этих аккупантов на виселици.
PS Защитники х-вы!
Агробарон Аркадий Корнацкий обещал людям построить земной рай, а получился проклятый.
В обмен на голос избирателя чаусовский агробарон Аркадий Корнацкий предлагает … тюк соломы. Кто против — в “черный” список … Об этом корреспонденту рассказал житель села Чаусово-2 Николай Яворский. Николай Васильевич — пенсионер, ранее работавший главным инженером местного колхоза “Рассвет”. Он же возглавлял ликвидационную комиссию при распаевании колхозного имущества.
Пенсионер рассказал, как недавно в их селе работник фирмы Корнацких заходил к односельчанам и составлял список голосовавших за агрария Аркадия Корнацкого. За подпись была обещана солома. Не согласившиеся попадали в “черный” список неугодных, которые лишались всякой помощи на селе, такой как вспашка огорода, доставка воды и прочее. Путей выйти из “черного” списка нет. Николай Яворский всю жизнь был принципиальным человеком, поэтому, наверное, не случайно попал в “черные” списки Корнацкого.
Богатенький Аркаша из Москвы
Аркадий Корнацкий из тех, кто всегда умеет воспользоваться счастливым стечением обстоятельств. Так, вспоминая первые шаги в аграрном бизнесе, он был вероятно, откровенным, когда рассказывал, что приехал в Украину купить пансионат в Крыму (в то время жил в Москве и был гражданином России). А, прибыв к родителям погостить в родное село Чаусово-2, задумался. Не выгоднее ли будет вложить средства в землю? Ведь плодородные земли обещали хорошие урожаи. 520 человек, которые получили еще в ноябре 1995 года сертификаты, не знали, что делать со своими земельными паями, как и чем обрабатывать пашню. Сообразив, что к чему, Аркадий Корнацкий принял решение и стал скупать земельные паи у односельчан. Кому-то досталось несколько тысяч долларов, а кому-то только бутылка водки.
Проклятый рай
“Я здесь построю земной рай”, — обнадеживал жителей села Чаусово-2 новый хозяин. Люди поверили, что будут жить в раю, но очень скоро убедились, что рай предназначенный сугубо для семьи Корнацких. Вскоре на берегу реки вырос красивый дворец с многочисленными башнями, который немедленно был взят под охрану.
На живописном холме, протянувшемся вдоль береговой линии, небольшие домики на контрасте с шикарным дворцом Корнацкого выглядят особенно грустно.
У старых домиков на берегу реки уже нет хозяев, их за бесценок скупил Корнацкий. Село постепенно исчезаетс лица земли.
Прибрежная территория сейчас ограждена длинным многокилометровым забором. Реку и территорию вокруг нее, которая по закону считается зоной общего пользования, новый хозяин сам себе приватизировал — ни рыбалки, ни купаний для чаусовцев.
И на охотничьи угодья, расположенные на землях агрофирмы, вxод запрещен. B распоряжении редакции документ под нaзванием “Предупреждение”. Агpoфиpма офиициально предупреждает охотничьи хозяйства Пepвoмaйcкoй и Kpивоозерской paйoнных оргaнизaций УООР, что будет защищать право собственности “оружием и техническими средствами”.
Постепенно крестьяне, лишившиеся земли за копейки, пытаются защищать свои права и интересы…
”В Чаусово-2 у меня тоже был пай на 3,3 га земли”, — рассказывает жительница Первомайска Наталья Богдан. “За сертификат Корнацкий тогда предложил две тысячи долларов. Эти деньги давным-давно ему окупились с лихвой. С тех пор прошло более десяти лет, но мы за землю больше не получили ни копейки. Буду требовать возврата своего пая, и найду другого арендатора”
Не заметил, как нарушил закон?
Не верится, что юрист высшего класса с соответствующим университетским образованием Аркадий Корнацкий не знает, что владеет землей своих земляков незаконно. И в Верховную Раду собрался!
Еще в декабре 1999 года Ленинский сельский совет выдал праздный лист на изготовление технической документации по передаче в натуру земельных участков (1605,6 гектара) родителям Корнацкого — Клавдии Павловне и Алексею Викторовичу. Якобы для ведения товарного сельскохозяйственного производства.
При этом в Законе Украины о местном самоуправлении (ст. 59) четко сказано о необходимости выдачи нормативного акта в форме решения, а ст. 26 этого же закона гласит, что вопрос урегулирования земельных отношений решаются исключительно на пленарных заседаниях сельского, поселкового, городского советов. Ни сессии, ни решения не было.
И нельзя не отметить еще один момент: прокуратура Николаевской области 27 сентября 2000 г. опротестовала решение Ленинского сельсовета от 26 мая 2000 года. Но Ленинский сельсовет своим решением не счел нужным удовлетворить прокурорский протест.
12 января 2001 г. Первомайский районный суд признал недействительным государственный акт на право частной собственности на землю, который получила семья Корнацких. Николаевский областной суд кассационную жалобу Корнацких оставил без удовлетворения, а решение Первомайского районного суда — без изменений. С 11 января 2001 г. оно вступило в законную силу.
Регистрационная запись государственного акта на имя Корнацких отменена 2 февраля 2012 года.Так что на Чаусовскую землю, стоимостью примерно 6 млн 489 тыс. гривен, у Аркадия Алексеевича документов, по сути, нет, а значит его родители получили землю в собственность незаконно.
Сколько подать и куда?..
Многие задаются вопросом: как Корнацкому удалось так разбогатеть на фоне общенародной нищеты? Говорят, у него есть свои люди в Киеве, которые всегда готовы помочь. Вероятно, благодаря этим связям Аркадий Алексеевич в свое время попал даже в кресло заместителя губернатора Николаевской области, параллельно продолжая работать на земле. Негласно, конечно же.
Аркадий Корнацкий не скрывал, что одаривал чиновников и писал об этом в открытом письме налоговикам: “Одним словом, у меня просьба к областной “налоговой” — напишите более конкретно, сколько “подать” и куда, я в этих вопросах немного тупой. Я так думаю, что раз вы призываете к открытому, и еще конструктивному диалогу, и уже начали его с публичного приглашения меня к себе, то чего нам дальше шифроваться — открыто, так открыто, чтобы все знали. Я вот жалею теперь, что ранее давал деньги различным руководителям непублично, и знаю многих других, таких же, как я, которые тоже неофициально “помогали”, а теперь тоже жалеют, что нечем похвастаться”.
Но губернатор Николай Круглов прикрыл лавочку — Корнацкий не смог с ним договориться. Теперь губернатор у Корнацкого стал главным ”бандитом”.
Корнацкого рассудит Барак?
Когда налоговая решила проверить законность работы предприятия, Аркадий Корнацкий решил привлечь СМИ: мол, на бизнес давит власть. Корнацкий начал рассылать жалобы, подписаные работниками фирмы, жалобу получил даже Президент США Барак Обама. В письме Бараку, конгрессменам, сенаторам и Генеральному прокурору США Корнацкий сообщил, что от произвола отечественных налоговиков пострадало аж 15 тысяч работников его агрофирмы, в то время, как их не наберется даже сотни. Да и те, говорят, являются его родственниками.
Как ни крути, а отвечать придется
Налоговая служба таки добилась проведения проверки на агрофирме. И открылись очень интересные факты: как оказалось, из 15 тысяч гектаров земли узаконены лишь 9 тысяч (!). То есть, 6 тысяч гектаров земли более десяти лет обрабатывались Корнацким незаконно, а это около 500 миллионов гривен дохода за 12 лет.
Те, кто работает на земле и знает реальную цену отдачи одного гектара, представляют, какие это барыши. С такими деньгами можно ногой открывать все двери и становится ясно почем агрофирму не проверяли много лет.
Похоже запустил Корнацкий руку и в государственный карман. По результатам проверок сегодня возбуждены уголовные дела. Руководителю предприятия и главному бухгалтеру Людмиле Никиткиной инкриминируют неуплату налогов в сумме 43,5 миллиона гривен.
Кроме того, в ходе проверки обнаружен еще один самозахват земли — теперь уже 113 гектаров. А на 5 гектарах обнаружены незаконно построенные зернохранилища и стоянка сельхозтехники. При этом снят слой плодородной земли.
Выбери меня!
Аркадий Алексеевич решил поднять свой статус и пересесть в кресло народного депутата.
Ведь на сегодняшний день у Корнацкого дела незавидные: налоговая арестовала все активы в виде сооружений и собранного урожая. И хочет того Аркадий Алексеевич или не хочет, а вернуть наворованное придется. А суммы, как видим, немалые.
Но заложниками ситуации, к сожалению, оказались крестьяне, которые доверили Корнацкому свою землю. Более того, Корнацкий, как рассказывают чаусовцы, не раз говорил, что не может расплатиться за паи потому, что власть давит на его бизнес и нужно бороться с ней. А тех, кто не хочет, занесут в “черный” список.
По Первомайску, где Аркадий Корнацкий баллотируется в нардепы, сегодня разбросаны 150 тыс. листовок (по три на каждого жителя), где крупным шрифтом “Правозащитник по Призванию”, как он себя величает, называет власть “мерзавцами, сволочью, мразью, гадами, гнидами, паскудой, паршивцами, падлами, отбросами…”. Что же, лексикон достойный статуса народного депутата Верховной Рады!
теперь, собственно, всё ясно, как человеку досталась победа…. Людям можно было на выборы не ходить, он бы всё равно выиграл..он же всегда побеждает, при чём всегда нечестно!!
фу как мерзко! и кто бы сомневался….
но разве Народ в Первомайске стал на защиту этого “корнацкого”? нет, Народ стал на защиту своих прав и своего выбора. Как в 2004 Майдан был не в “честь” “Юща-прыщавого-Шрека”, так и здесь — народ против фальсификаций и против воровства выбора НАРОДА!!!
и нечего привязывать сюда этого новоявленного латифундиста!
Кошмар,ребята, где мы живём? Но, всё объяснимо. В стране, где половина економики в тени, руководят законы движения грязных денег о законы “ЗОНЫ”. Криминал пришел к власти и рвется к корыту грязных денег. Отработана нехилая система защиты интересов, силовики стали инструментом этой системы. ПАХАН или СМОТРЯЩИЙ с пацанами знают, кто должен быть возле параши, а кто возде окна нашей любимой чернозёмной камеры. С трудом верится в идею вил. Со времен Хмельницкого за 350 лет вилы заржавели, научили нас только затягивать пояс. Нас заставили только продавать друг друга. Во время голодомора детей своих ели, а к вилам прикоснуться боялись. Мы не румыны, не албанцы и, даже не поляки.
а я считаю что корнацкий красава-взял всех красиво развел как лохов,по закону отвечать ему по любому бы пришлось,а он на законном наезде хочет в раду заскочить. молодчага
http://news.pn/ru/politics/68531 Мое мнение, что руководство Николаевской милиции нужно полностью снять. Но не за то, что милиция прорывалась в здание и из него, а за то, что не дали команду ликвидировать всех тех беспредельщиков, которые швыряли в милиционеров камни, разбивали автомобиль и устраивали беспорядки. Позор! Вместо бегства милиционеров, должны были произвести захват хулиганов и наведение порядка. Сбежали и оставили простых граждан Первомайска с этим БЫДЛОМ. Руководители этой милиции ОБЯЗАНЫ написать рапорта и уйти с органов внутренних дел. Как они могут смотреть в глаза тем милиционерам, членам их семьи. Как эти толстожопые сволочи стояли в стороне и ничего не делали. Да пригнали бы человек 300 милиционеров, отцепили площадь, вытащили бы из толпы этих пару десятков отморозков и мордой провезли по асфальту метров 40. Это были бы руководители, которые думают о своих подчиненных, мирных жителей Первомайска и навели бы в городе порядок. Дрожат эти падлы за свои полковничьи и генгеральские погоны свои запредельные зарплаты и насрать им на людей.
НАРОДНА МУДРІСТЬ:
Зустрічають по одягу, а проводжають по уму —
саме тому, гниди з спецпідрозділу “БЕРКУТ” отримали звизди, приїхавши до Первомайська, а також виїжджаючи з нього! =)))
СЛАВА ЖИТЕЛЯМ ПЕРВОМАЙСЬКОГО Р-ОНУ!