Безпека чи корупція? Хто відповість??!

Україна переживає доволі тяжкі часи, поступово перетворюючись з «хижої корупційної потвори» до вільної демократичної держави, де кожна людина, будь-то підприємець чи бізнесмен, в змозі розраховувати на підтримку держави у розвитку своєї справи. Але старі корупційні схеми, які так довго працювали при попередній владі, не дають спокою чиновній братії, яка крім як красти, грабувати та кришувати, більш нічого не вміє і нічого не хоче.
На автомобільному транспорті існує унікальна структура, яка щоразу змінюючи назву, залишалась по суті інструментом банального здирництва та кришування всього нелегального, що лише можна було пов’язати з автомобільним транспортом. Назва цієї структури – Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) Міністерства інфраструктури України. Організація, яка по суті повинна всебічно допомагати перевізникам та забезпечувати безпеку на наземному транспорті, займається лише однією функцією – прикриваючись ім’ям держави, всіляко перешкоджає введенню прозорої та чесної підприємницької діяльності. Перевірки на замовлення автопідприємств, продаж дозволів на міжнародні перевезення, корупційна система видачі та анулювання ліцензій, тіньова схема скасування складених адміністративних протоколів — це лише верхівка «кримінального айсбергу», який постійно торпедує «Титаник» під назвою «автомобільна галузь України».
Основною діючою особою вищезгадуваної структури у м. Києві являється такий собі начальник Управління Укртрансінспекції — Гринюк Олександр Анатолійович. Бойовий шлях «великого борця» з безпекою на наземному транспорті почався з жарких степів Миколаївщини, де Сашко, сидячи на ДАІшньому КП в районі Первомайська, обливаючись потом постигав тяжку науку «заробляння грошів», маючи формений кашкет та посвідчення інспектора Головавтотрансінспекції. Завдяки гарному хисту та добрим вчителям у особі начальника на той момент цієї структури Майбороди Юрія Миколайовича, опинився наш хлопчик аж у столиці. Шляхом недовгих та хитрих кадрових маніпуляцій простий інспектор містечкової структури в момент опинився на посаді обласного столичного очільника цілого управління. Питання погодження кандидата на посаду в обласній державній адміністрації взагалі не розглядалось. Вище Головавтотрансінспекції були лише зірки…
Два роки тяжкої праці на теренах Київської області пролетіли не помітно: трикімнатна квартира у столиці, позашляховик Toyota Land Cruiser Prado, Volkswagen Passat, прогулянкова яхта, гарний шопінг та посилене харчування зробили свою справу – і у самій столиці з’явився новий очільник. На той момент Головавтотрансінспекція тільки-то трансформувалась у нове потворне об’єднання під сучасної назвою «Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті». Маючи доволі непоганий досвід у складанні корупційних схем та обкладання перевізників даниною, наш хлопчик завзято взявся за освоєння столиці. Перетягнувши з Київської області своїх поплічників він чітко розставив пріоритети: Ткаченко К.В. – корупційні схеми видачі, анулювання ліцензій, Головацький О.В. – торгівля адміністративними протоколами , Куманський Є.В. – ліцензійні перевірки та перевірки автостанцій на замовлення. На лице чітко сформоване організоване злочинне угрупування, яке прикриваючись статусом держслужбовців, обклало даниною всіх легальних та нелегальних перевізників м. Києва та Київської області. Але далекоглядні плани нашого хлопчика та його ненаситні апетити зупинила революція гідності та обмежила постанова Кабінету міністрів України № 408 від 13 серпня 2014 року. Але ж не тут-то було, на черзі чергове реформування цієї структури під нову назву «Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)». Під благородною метою реанімуються старі корупційні схеми, випливають з тіні ті ж виконавці, у яких єдина ціль – знову добратися до державного корита. Навіть наявність відкритого кримінального впровадження зареєстрованого Солом’янським РУ ГУМВС України в м. Києві за № 12014100090006289 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, чисельні скарги перевізників та підприємців не в змозі похитнути вгодоване тіло Сашка Гринюка з м’якого крісла головного транспортного інспектора столиці.