Доки спецрейс з оточенням
Віктора Ющенка, «психологами», представниками
спецслужб та збройного експортного
підприємства «Укрспецекспорт» чекатиме
у кенійському порту Момбаса , аби після
п’ятимісячної бездіяльності засвідчити
свою «турботу» долею моряків «Фаїни»
ми розпочнемо говорити про українську
зброю і про те як вона потрапила насудно
«Фаїна».
Вже не є
таємницею для багатьох громадян світу,
що збройові оборудки – це власний бізнес
президента України Віктора Ющенка
та його найближчого оточення. Випадок
з «Фаїною» — не виключення. Питання полягає
в тому — чому «Фаїні» ні українська, ні
кенійська сторони не надали відповідну
охорону для перевезення до Африки такої
великої кількості зброї. Секретар РНБО
Раїса Богатирьова звинуватила в цьому
уряд Юлії Тимошенко і заявила наступне:
«На судні не було
охорони. Його безпека у відкритому морі
не була забезпечена і іншим чином. Разом
з тим, згідно із Постановою Кабінету Міністрів
України від 16 травня 1992 року №250 на Службу
загальної безпеки Державної адміністрації
морського транспорту України покладається
„супроводження і охорона суден з цінним
вантажем і суден, що перебувають в країнах
поширення морського піратства й тероризму”,
а також „розробка методичних рекомендацій
та інструкцій щодо дій екіпажів суден
у екстремальних ситуаціях, пов’язаних
з морським піратством, тероризмом та
іншими посяганнями на життя, здоров’я,
честь і гідність пасажирів та членів
екіпажів”. Урядом
цього виконано не було», —
наголосила секретар РНБО Раїса Богатирьова.
Одначе керівництву
РНБО і зокрема його голові Вікторові
Ющенко принагідно нагадаємо, що торік
24 вересня прем’єр міністр України доручила
першому віце-прем’єру, а також Контрольно-ревізійному
управлінню вивчити законність оборудок
збройового підприємства «Укрспецекспорт»
і взагалі що діється в Україні в царині
торгівлі зброєю? А 1-го жовтня з цього
приводу була скликана прес-конференція
під час якої Юлія Тимошенко заявила:
«Так, Україна здійснює
незаконну торгівлю
зброєю, проте уряд до
цього не має жодного
відношення, оскільки
уся торгівля зброєю
безпосередньо підпорядковується
президентові України
та РНБО». Але ж у читача виникне запитання
– а що ж із Постановою Кабінету Міністрів
України від 16 травня 1992 року №250, що на
Службу загальної безпеки Державної адміністрації
морського транспорту України покладається
„супроводження і охорона суден з цінним
вантажем і суден, що перебувають в країнах
поширення морського піратства й тероризму”,
про яку говорить керівництво РНБО. Відповідь
на це питання криється в наступному. А
саме! У жовтні 2006 року президент України
застосував своє право призупиняти дії
указів уряду і зупиняє постанову кабінету
міністрів № 1336 від 20 вересня 2006 року і
цим самим виводить збройно-експортне
підприємство «Укрспецекспорт» із підпорядкування
кабміну й передає його у підпорядкування
Ради з питань національної безпеки і
оборони України (РНБО), главою якого є
сам Ющенко.
Скандал із
приватним збройовим бізнесом глави держави
почав набирати обертів після оприлюднення
висновків депутата Верховної Ради Валерія
Коновалюка про дивний збіг подій — війна
в Грузії та пожежа 61-го збройного арсеналу
на станції Лозова. Валерій Коновалюк
стверджує, що пожежа була здійснена навмисно,
аби замести сліди контрабанди. На Лозовій
до пожежі знаходилось більше сотні тон
озброєнь,- неодноразово заявляв депутат,-
з них залишилось лише дев’ять тон. Згідно
із словами Валерія Коновалюка із арсеналів
Лозової поставки зброї в Грузію йшли
від 2007 року по вересень 2008-го. Пртоте ці
звинувачення відкинув генеральний директор
«Укспецекспорту» Сергій Бондарчук і
заявив, що зброя зі складів Лозової йшла
не в Грузію, а в Чад.
Ось таке зізнання
починає давати підстави ,що постачання
зброї в Чад, Лівію та інші країни Африки
викликають сумніви щодо їх прозорості,
а можливо навіть і законності. Звісно
цим не може не бути стурбоване світове
співтовариство. Експорт української
зброї в гарячі точки й нестабільні регіони
Африки предметно і системно вивчає Стокгольмський
міжнародний інститут мирних досліджень.
Експерт цього дослідного закладу Пол
Хотольм висловлює з приводу гендлярства
Україною зброї таку думку: Вибір Україною
сумнівних торгових партнерів зброєю
може призвести до ризику, що українська
зброя потрапить до рук повстанців у Чад
та Судан, і тільки підживить вже існуючі
конфлікти. А може навіть спричинити й
нові етнічні протистояння». Експертами
також встановлено, що вантаж який знаходиться
на «Фаїні» був зазначений, як збиткова
військова техніка. І це попри те, що танки
були модернізовані, а системи залпового
вогню «Град» взагалі, як то кажуть,
«на мазі».
В чиї ж руки
зброя, яка знаходиться «Фаїні» повинна
була потрапити? Не дивлячись на всі запевнення
українською стороною, що зброя прямувала
в Кенію, керівництво 5-го флоту США вперто
стверджує, що за їхніми даними вона повинна
була дістатись в Судан. Причому це офіційні
заяви США. Сьогодні на запитання великої
кількості журналістів цю тезу вкотре
повторив речник 5-го флоту США Натан Крістенсен.
Сьогодні він розповів
навіть про деякі подробиці
щодо передачі викупу.
Отже, літак із викупом
3,2 мільйона доларів
США прилетів із Південної
Африки і прибув у аеропорт
«Вільсон» в Найробі,
а відтак з Найробі американський
вертоліт «Чопер» («Сhoper»,
не плутати з типом мотциклів
Сhoper) десантував гроші
на палубу «Фаїни». На запитання, чому
судно не було забезпечене охороною, один
із спостерігачів від ООН пояснив: «Відсутність
конвою свідчить про одне – небажання
привернути до судна військових інспекторів
міжнародних організацій».
Сьогодні подібні
питання про остаточний пунк призначення
зброї були поставлені й речнику збройних
сил Кенії Богіті Онгері (Army Spokesman Bogita Ongeri),
проте він відмовився давати будь-які
коментарі до вияснення усіх обставин.
Теж саме сказла одна із керівників порту
Момбаса Нансі Карігіту (Nancy Karigithu)
Тепер варто було
б сказати кілька слів про власника «Фаїни»
Вадима Альперіна. Колишній депутат Одескої
міськради, тепер громадянин Ізраїлю має
досить сумнівну репутацію в ділових і
правових колах України. А головне, що
право власності Вадима Альперіна на судно
«Фаїна» щільно закамуфльоване безкінечною
чередою фірм посередників. Це і «Ватерлюкс»
— зареєстрована в Панамі, це й «Томекс
Тіім», одеська «Калбайшіпінг», «Каргошипінг»,
індійський фрахтувальник Carvel
Shipping Services Pvt. Ltd. Невже
в керівництва «Укрспецекспорту», Міноборони
– ГУР МО, СБУ не виникало запитань при
фрахтуванні судна «Фаїна», чи можна довірити
такий важливий вантаж цілій низці сумнівних
посередників власника «Фаїна»? Швидше
це питання риторичне. Ба більше, екіпаж
було найнято лише на три тижні із запевненнями,
що моряки ідуть в Середземне море, а не
в такий небезпечний регіон з таким
відповідальним і небезпечним вантажем.
Ростислав Демчук,
Агентство Євро-Атлантичного
Співробітництва(АЕАС)
